Основні засоби та амортизація

Одразу звертаємо увагу на зміни у визначенні терміна «основні засоби» (замість терміна «основні фонди», визначеного в чинному законодавстві), яке міститься в пп. 14.1.138 розд. І ПК. Як і за чинним законодавством, передбачено два головних критерії визначення основних засобів: це вартість та термін корисного використання. Однак якщо термін корисного використання (один рік) не змінився, то вартість збільшилась із 1 000 до 2 500 грн. Але звертаємо увагу, що відповідно до п. 14 підрозд. 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розд. XX ПК у 2011 році норматив для основних засобів залишається в розмірі 1 000 грн.

Кодексом максимально наближено правила визначення амортизаційних відрахувань у податковому обліку до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Так, згідно зі ст. 145 ПК розширена класифікація основних засобів у податковому обліку передбачає 16 груп основних фондів замість 4 груп у чинному законодавстві. Облік балансової вартості основних засобів кожної із груп тепер вестиметься за кожним з об'єктів, що входять до складу окремої групи, включаючи вартість поліпшення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду), та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

На відміну від чинного законодавства, сума амортизаційних відрахувань окремо не виділена у визначенні об'єкта оподаткування, оскільки така сума входитиме до складу собівартості та інших витрат.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, установленого в розд. III ПК, помісячно починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію. З метою нарахування амортизації нематеріальних активів у ПК запроваджено класифікацію таких активів (6 груп) і встановлено терміни нарахування амортизації для кожної із цих груп. Розрахунок амортизаційних відрахувань пропонується здійснювати за такими методами:

прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Цей метод застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів.

На відміну від чинного законодавства, під вартістю основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, тепер розуміється первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (як у бухгалтерському обліку).

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, а решта 50% - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або в першому місяці використання об'єкта - 100 % його вартості.

Нарахування амортизації для оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику для нарахування амортизації з метою складання фінансової звітності. Таким чином, у податковому та бухгалтерському обліку застосовуватимуться однакові методи нарахування амортизації.

Метод амортизації об'єкта основних засобів може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання та має відповідати змінам методу в обліковій політиці. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

ПК (ст. 146) також передбачає здійснення переоцінки основних засобів, яка є аналогом передбаченої чинним Законом про прибуток індексації балансової вартості основних фондів. При цьому, як і в чинному законодавстві, будь-яка інша переоцінка (дооцінка, уцінка) балансової вартості основних засобів, здійснена відповідно до правил бухгалтерського обліку, не відображається в податковому обліку. Слід зауважити, що п. 6 підрозд, IV ПК обмежено можливість урахування дооцінки, оскільки до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, проведеної після 01.01.10 р.

Як і раніше, дозволяється відносити витрати на поточний або капітальний ремонт основних засобів до складу витрат у податковому обліку, тобто ліміт на таке віднесення (10%) розраховується від сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів станом на початок звітного року.

Вартість гудвілу, як зазначено в ПК та в Законі про прибуток, не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл.

Окремої уваги заслуговує п. 6 підрозд. 4 «Особливості справляння податку на прибуток під-приємств» розд. XX ПК, що встановлює особливості переходу на нові правила амортизації з 01.04.11 р. Так, для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за новими групами з метою нарахування амортизації, із цієї дати застосовуються дані iнвентаризації проведеної станом на 01.04.11 р. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.11 р.

Звертаємо увагу, що вищезазначені правила поширюються також на платників податку в разі їх переходу зі спрощеної системи Оподаткування на загальну. Тобто платники єдиного податку матимуть можливість відображати в податковому обліку амортизацію, нараховану на основні засоби, придбані або виготовлені в період перебування на спрощеній системі.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку станом на 01.04.11 р., то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з 01.04.11 р. визначається платником податку самостійно з

урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених у ст. 145 розд. III ПК. При цьому первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після 01.04.11 р. у частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

Дата добавления: 2015-12-08