Читайте также:
|
Максимальна номінальна напруга,
В........................................................ 500
Номінальний струм, А................................. 63
Величина провалу головних контактів, мм 3,5±0,5
Величина розчину контактів, мм... 3
Величина кінцевого контактного натискання
на один міст, кгс/мм2.................................. 1,8±0,2
Контактори П6 і ПА випускають із, що втягують котушками на напруги 127, 220 і 380 В, які можуть працювати із частотою: П6 о до 3000 циклів у годину; ПА — до 12000 циклів у годину.
Контактори П6 і ПА використовують в основному для комплектації магнітних пускачів, але можуть застосовуватися в різних електроустановках у якості самостійних апаратів керування електричними колами й електроустаткуванням.
Магнітний пускач. Магнітний пускач — це апарат дистанційного керування, у якім, крім контактора, звичайно •имеются теплові реле ** і блокувальні контактылзсе елементи магнітного пускача розташовані в металевому ящику. Керування магнітними пускачами здійснюється кнопками,.що мають пружинне самоповернення (після відпускання кнопки).
Електротехнічною промисловістю випускаються магніт-
* У контакторах серії ПА з ПоОбразною магнітною системою діамагнітна прокладка встановлена між стінкою якоря й нижнім керном..
** Магнітні пускачі випускаються й без теплових реле, що вказується.відповідною цифрою, що приводиться в позначенні апарата
.316
ные пускачі ПМЕ, П и ПА. Пускачі ПМЕ застосовуються для дистанційного керування (включення, відключення й реверсу) електродвигунами номінальною потужністю до 10 кВт. Для керування могутнішими електродвигунами використовують магнітні пускачі серій П и ПА.
Магнітний пускач захищає електродвигун при перірврузке, а також здійснює нульовий захист при зникненні напруги.
Захисними елементами пускача є теплові реле ТРН або ТРП, установлювані на його двох фазах.
Теплове реле ТРП (мал. 101) складається з нагрівача 2 і термобиметаллического елемента 3, що діють у такий спосіб. Повний струм електродвигуна /п на шляху від контактів магнітного пускача до двигуна протікає через паралельно приєднані нагрівач і термобиметаллический елемент теплового реле. При цьому більша частина струму /н протікає через нагрівач, що має малий опір, а менша /Та — через термобиметаллический елемент, що полягає з біметалічних пластинок з більшим опором. При протіканні струму нагрівач і термобимет-аллический елемент нагріваються. Під впливом тепла, виділюваного нагрівачем, і власного тепла термобиметаллического елемента, останній деформується, його ліва частина, відхиляючись убік, впливає на розмикальні контакти 6 і 7, розриває ланцюг харчування утримуючої котушки, і пускач відключається..
Після закінчення часу, необхідного на остигання термобиметаллического елемента після спрацьовування, відбувається самоповернення розмикальних контактів 6' і 7 у первісне (замкнене) положення. На випадок затримки або відмови самоповернення контактів теплове реле постачене обладнанням для ручного повернення контактів, що полягають із системи важільців, керованих кнопкою /.
Установлюваний у тепловому реле нагрівач є змінною деталлю й підбирається по номінальному струму електродвигуна, що захищається. Величина струму спрацьовування реле може змінюватися в певних межах за допомогою регулятора 4 уставок струму. Межі регулювання струму спрацьовування зазначені на шкалі уставок струму, розташованої у верхній частині реле.
Позначення пускачів складається з букв (ПМЕ, П, ПА) і трьох щифр, які означають: перша (0, 1, 2 або 3) увеличину (габарит) пускача; друга — виконання по роду захисту й кількості замикаючих (3) і розмикальних (Р) контактів (1, 4 і 7 — відкрите виконання з 43 + 2Р або 4Р; 2,5 і 8 езахищене виконання з 43+2Р або 4Р; 3, 6 і 9 епилонепроникне виконання з 43 + 2Р або 4Р); третя — указує функції пускача й наявність у ньому реле (1 йнереверсивний без реле; 2 йнереверсивний ■с реле; 3 йреверсивний без реле; 4 йреверсивний з реле).; Монтаж контакторів і магнітних пускачів. апарат, що зробив на монтаж, очищають від заводський консервационнои змащення,
а також від пилу й бруду, що потрапив у нього при транспортуванні й зберіганні на складі, після чого ретельно оглядають, перевіряючи:
комплектність апарата й схоронність ізоляційних і пластмасових деталей;
затягування всіх гвинтів і гайок, що кріплять вузли й деталі апарата;
стан пружин контактному й рухливий систем. Пружини не повинні.мати забоин і вм'ятин, витки циліндричних пружин повинні бути віддалені друг від друга на однакову відстань;
стан металевих деталей механізму, сердечника і якоря. На поверхні цих деталей не повинне бути слідів корозії (іржі). Іржу видаляють, протираючи ганчіркою, змоченої в гасі, або обережно обпилюючи оксамитовим напилком. Застосовувати наждаковий папір забороняється, тому що абразивні частки можуть потрапити в тертьові частини апарата й викликати передчасне їхнє зношування;
стан рухливих частин і вільний хід апарата. При включенні апарата натисканням руки на якір останній під дією пружин і власної маси повинен вільно вертатися у вихідне, положення;
цілість гнучких зв'язків і дугогасительных камер; гнучкі зв'язки не повинні мати обривів, а дугогасительные камери — тріщин і відколів;
стан і правильність взаємного розташування головних і блокувальних контактів;
міцність кріплення котушки електромагніту й цілість її обробки. Обмотку перевіряють контрольною лампою або прозванизвая індуктором;
стан робочих поверхонь головних і блокувальних контактів. Наявність плівок окислів на поверхні контактів погіршує умови переходу струму з однієї контактної поверхні на іншу, збільшуючи в такий спосіб перехідний опір у контактнім з'єднанні, що викликає підвищене нагрівання контактів навіть при струмах нижче номінальних для даного апарата. Плівки окислів видаляють, обережно обпилюючи особистим напилком поверхня контакту так, щоб зняти мінімальна кількість матеріалу контакту й зберегти його первісні геометричні форми. Металокерамічні покриття контактів обпилювати не можна, їх промивають чистим бензином і протирають ганчірками без ворсу.
Закінчивши перевірку апарата й переконавшись, що в ньому немає ушкоджень, приступають до його установки.
Установлюючи контактори й магнітні пускачі в розподільних обладнаннях, необхідно дотримувати припустимих мінімальних відстаней від цих апаратів до найближчих токоведуощих частин інших апаратів і до заземлених конструкцій.
Апарат повинен бути міцно укріплений на панелі або каркасі розподільного обладнання у вертикальнім або горизонтальнім положенні залежно від вказівок заводу-виготовлювача.
Рйс. 101. Теплове.реле ТРП, вбудоване в магнітний пускател
я _ принцип обладнання (стрілками показаний шлях проходження струму), 6 — внешни та рухливого контакту, 2 — нагрівач термобиметаллического елемента, 3 — ті лятор уставок струму, 5 — обладнання самоповернення рухливого контакту, 6 — подвиж ти; / ппп— повний струм, що проходить через реле, /і — струм, що проходить через нагрівання
мобиметаллический елемент
Припустиме відхилення корпуса контактора або магнітного пускача від вертикалі не повинне перевищувати 5°.
шини, що приєднуються до апарата проведення й, не повинні створювати механічних зусиль, на його струмоведучі частини.
Від недбалого обігу з апаратом під час перевезення або перенесення може порушитися заводське регулювання контактів. Тому в монтируемых апаратів рекомендується перевіряти й, при необхідності регулювати розчин і провал контактів, а також величину їх початкового й кінцевого натискання.
Регулювання контактної системи магнітних пускачів і контакторів показане на. мал. 102.
Розчином контактів називається найкоротша відстань між нерухливим 1 і рухливим 2 контактами при розімкнутім положенні (мал. 102, а й б).
Провалом контакту прийнято називати відстань, на яку може зміститися місце торкання рухливого контакту з нерухливим з положення повного замикання, якщо нерухливий контакт буде вилучений (мал. 102, віг). Оскільки практично важко визначати величину провалу, обмежуються перевіркою зазору, що утворюється між пластиною, на якій укріплений нерухливий контакт, і скобою контактодержателя при замкненім положенні контактів.
Початковим натисканням називається зусилля, соадаваемое контактною пружиною в крапці первісного торкання контактів. При недостатній величині початкового натискання може відбутися приварювання контактів, а при перевищенні необхідної величини початкового натискання порушиться чіткість спрацьовування контактора. Перевірка початкового натискання проводиться по мал. 102, д у такий спосіб.
Попередньо на рухливому контакті намечается лінія зіткнення контактів. При вимірі початкового натискання контакти повинні перебувати в розімкнутому стані.
Між рухливим контактом 2 і пластиною 5, на якій установлен рухливий контакт, зажимается смужка тонкого паперу 3. В отвір рухливого контакту просмикується гак динамометра 4, який відтягається доти, поки папір можна буде вільно переміщати, витягаючи її рукою. Показання динамометра в цей момент і дають величину початкового натискання.
При вимірі початкового натискання необхідно стежити за лінією натискання, яка повинна бути перпендикулярна площини торкання контактів, а якщо ні, то можливі викривлення результатів вимірів.
Якщо в рухливого контакту немає отвору для гака динамометра, то потрібно накласти петлю з капронової волосіні на лінію торкання контактів і за неї зачепити гак динамометра.
Кінцеве натискання— це зусилля, створюване контактною пружиною (при повністю включеному контакторі).
Перевірка кінцевого натискання проводиться по мал. 102, е при повністю включеному контактору аналогічно виміру початкового натискання, тільки папір у цьому випадку прокладається між рухливим і нерухливим контактами.
Регулювання величини натискання контактів проводиться зміною положення скоби 6 власників рухливих контактів пу-
|
Рис. 102. Регулювання контактної системи магнітних пускачів і контакторів:
а й б — розчини контактів магнітного пускача й контактора, у и г — провали контактів магнітного пускача й контактора, д — спосіб визначення величини розчину й початкового натискання контактів (магнітна система апарата розімкнута), е -" спосіб визначення величини провалу й кінцевого натискання контактів (магнітна система апарата замкнена); / — нерухливий контакт, 2 — рухливий контакт, 3 — аркуш паперу, 4 — динамометр, 5 — пластина рухливого контакту, 6 — скоба кріплення контэктодержателя, 7 — вал контактора, 8 — хомут, що кріпить скобу контактодвласника до вала, М — місце, куди підкладається папір, Р — розчин, Л —
провал
01- 658
тем натягування або ослаблення гайок, що кріплять власників хомутами 8 до вала 7.
Регулювання розчину, провалу й натискання контактів роблять відповідно до даних, узятих з паспорта апарата, або користуючись відомостями, наведеними у відповідних довідниках.
По закінченню регулювання контактів перевіряють і при необхідності регулюють щільність прилягання якоря до сердечника. У включенім положенні апарата щільність прилягання якоря до сердечника повинна бути такий, щоб щуп товщиною 0,05 мм не міг проникати між ними на глибину, що перевищує 7 мм. Для визначення розміру площі прилягання сталь сердечника або якоря офарблюють легкосмываемой фарбою й, заклавши між ними аркуш чистого паперу, притискають якір до сердечника так, щоб робочі контакти були повністю у включенім положенні, а потім відпускають якір і по площі відбитка, що залишився на папері, фарби визначають площа прилягання якоря до сердечника. Якір і сердечник відрегульованого апарата повинні стикатися на площі, що становить не менш 70% їх поверхні; при меншій площі відповідні ділянки керна шабрують уздовж пакета шихтовки, домагаючись збільшення площі прилягання..
Після закінчення регулювання апарата перевіряють стан ізоляції котушки електромагніту й струмоведучих фаз. Відвологлу котушку* електромагніту сушать у сушильній шафі при температурі 70—80°С до повного відновлення ізоляції.
У контакторів і магнітних пускачів перевіряють мегомметром опір ізоляції різних фаз відносно один одного й стосовно заземлених частин. Опір ізоляції апаратів не нормується і є тільки одним з показників, що характеризують її стан. Якщо опір ізоляції монтируемого апарата нижче більш ніж на 25% відповідних паспортних даних заводських випробувань або менш 1 Мом,. апарат слід просушити в сушильній камері при температурі 50—60°С.
(/Повністю відрегульований і змонтований апарат приєднують до мережі заземления|/а потім перевіряють 10—15 пробними циклами включень і відключень дистанційно без навантаження. Апарат повинен працювати чітко й безвідмовно. Після зазначеного кількості включень і відключень апарат оглядають: не повинне бути ознак порушення регулювання або яких-небудь несправностей, що перешкоджають нормальній роботі апарата.
Останньою стадією монтажу є постановка апарата під навантаження й випробування його при номінальнім навантаженні протягом 2—4 ч. Потім апарат і живильну його мережу відключають і, знявши ду-
* В апаратах можуть застосовуватися котушки, намотані на картонний каркас проведенням з бавовняної оплеткой. Картон і бавовняна оплетка особливо піддані зволоженню.
гогасительные камери, перевіряють ступінь нагрівання й стан головних контактів. При ненормальнім нагріванні контактів (вище припустимої заводомовиготовлювачем) вживають заходів до усунення причин підвищеного нагрівання. Звичайно причинами ненормальних нагревов бувають забруднення контактних поверхонь, погане припасування контактів друг до друга або недостатнє натискання контактів. Ці дефекти повинні бути усунуті.
Перевіряючи ступінь нагрівання контактів, необхідно дотримувати запобіжного заходів, що виключають опіки й механічну травму рук перевіряючого. Безпечніше робити перевірку за допомогою термосвечи, укріпленої на ізолюючому власнику. Обмацувати рукою контакти можна тільки після їхнього остигання й за умови, що апарат буде відключений від мережі, а його магнітна система — надійно розклинена.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав