Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Норми й строки випробувань піднімальних механізмів, строп і канатів

Читайте также:
  1. II. Загальні норми державної реєстрації актів цивільного стану
  2. Возраст строптивости. О кризисе трех лет
  3. Выраженная степень активности с быстропрогрессирующим течением
  4. ВЫЧЕТ НДС ПО НОРМИРУЕМЫМ РАСХОДАМ
  5. ВЫЧИСЛЕНИЕ ОПРЕДЕЛИТЕЛЕЙ РАЗЛОЖЕНИЕМ ПО ЭЛЕМЕНТАМ СТРОКИ ИЛИ СТОЛБЦА
  6. Глава 7. Процесуальні строки
  7. Группа 12 Установка в одноэтажных зданиях стропильных и подстропильных балок и ферм

 

 

 

Найменування Навантаження при періодичних випробуваннях Тривалість статичних випробувань, хв Періодичність випробувань, мес
Приводні й ручні лебідки, ручні талі, сталеві канати й ланцюга.. Стропи, скоби, кільця, прядив'яні, бавовняні й капронові ка­ наты.............................................................. 1,25Р 10 10 12 6
   

Примітка. Р — вантажопідйомність.

При огляді перевіряють схоронність ізоляції й кріплень лобових частин обмотки, а також наявність усіх деталей двигуна. Мегомметром перевіряють стан ізоляції обмоток. У випадку зниження опору ізоляції нижче 0,5 Мом обмотки піддають сушінню.

У монтажних умовах застосовують наступні методи сушіння обмоток електричних машин:

сушіння індукційним нагріванням, при якій використовується тепло, що виділяється за&ает втрат на вихрові струми, створювані обмоткою, що намагнічує, намотуваної поверх корпуса машини (при сушінні машин малої потужності) або через розточення статора (при сушінні середніх і великих машин);

сушіння зовнішнім нагріванням, вироблена в утепленій камері, у якій тепло, необхідне для нагрівання машин, створюється декількома лампами розжарювання потужністю 500—1000' Вт (при сушінні машин малої потужності) або тепловоздуходувками з підігрівом повітря електричними печами (при сушінні машин середньої потужності);

сушіння коротким замиканням, при якій нагрівання обмотки проводиться струмом від вторинної обмотки зварювального трансформатора, приєднаної до статора електродвигуна із загальмованим ротором.

При сушінні машин малої потужності методом індукційних втрат потребная потужність

Р = РК (№-*0) • Ю-3 кВт,

де Рр Р — повна поверхня охолодження машини, м2; Дон нкоэффициент, рівний 5 для утеплених і 12 для неутеплених машин; про — температура навколишнього повітря, °С. Величина питомих втрат

Р

Ьр = — кВт/м2.


Число витків обмотки, що намагнічує

де I/ — напруга, підведене до обмотки, В; а — довжина витка обмотки, що намагнічує, м; Аа А- коефіцієнт, обумовлений по табл. 55, залежно від величини питомих втрат Д/?.

Таблиця 55 Залежність коефіцієнта А від величини питомих втрат Ар

 

Ар А Ар А ар А ар А Ар А
0,1 4,21 0,8 1,97 1,5 1,6 2,2 1,39 2,9 1,26
0,2 3,2 0,9 1,9 1,6 1,55 2,3 1,37 3,0 1,24
0,3 2,76 1,0 1,85 1,7 1,53 2,4 1,35 3,25 1,2
0,4 2,48 1,1 1,78 1,8 1,49 2,5 1,32 3,5 1,18
0,5 2,3 1,2 1,72 1,9 1,47 2,6 1,31 3,75 1,15
0,6 2,17 1,3 1,68 2,0 1,44 2,7 1,29 4,0 1,12
0,7 2,06. 1,4 1,63 2,1 1,42 2,8 1,27 -

обмотка, що намагнічує, виконується намотуванням на корпус машини відповідного кількості витків проведення з азбестовою ізоляцією.

Перетин проведення обмотки, що намагнічує, підбирають по силі тику, обумовленої по формулі:

н {/созу '

де/і.0 — сила струму в обмотці, що намагнічує, А; Р — мощох ность, потребная для сушіння, кВт; V — напруга, підведене до обмотки, В; соз — — коефіцієнт потужності, прийнятий рівним 0,5—0,7.

Для скорочення часу нагрівання в початковому періоді сушіння число витків обмотки, що намагнічує, може бути знижено на 15—20%. Після нагрівання до 60° С число витків повинне бути збільшене до розрахункового.


Для забезпечення регулювання температури нагрівання машини при сушінні рекомендується застосовувати секционированную обмотку, що включається секціями, що містять кілька витків.

Сушіння індукційним методом середніх і великих машин проводиться обмоткою, що намагнічує,, намотаної через розточення статора, з якого вилучений ротор.

Обмотку збудження намотують із таким розрахунком, щоб індукція в активній сталі становила 1 тл. У цьому випадку для розрахунку обмотки збудження можна користуватися наступними формулами:

1. Число витків збудливої обмотки

45{7

ЯУв.0 = "з,

°с.з

де V — напруга, подводимое до збудливої обмотки, В; 5С. с — активний перетин спинки пакета активної сталі, див2. Величина активного перетину

5с.з = 0,9 (<х — йктк) /гс див,

де а — повна довжина активної сталі, див; пк — число радіальних каналів; ткиширина радіальних каналів, див; Нсо Висота спинки активної сталі, див.

2. Струм збудливої обмотки

П. тсДс д

де Але.зт напруженість магнітного поля, складова для звичайних сталей при індукції 1 Т близько 5,1 А/див; Ос — середній діаметр спинки пакета стали, див, тому

/16-5- А.

®в. про

3. Перетин проведення збудливої обмотки визначають по до­
пустимой щільності струму, прийнятої 2,5—3 А/мм2.

Методом короткого замикання роблять сушіння асинхронних електродвигунів як з короткозамкненим, так і з фазним ротором.

Сушіння проводиться при загальмованому роторі, а в електродвигунів з фазним ротором (з контактними кільцями) — при замкненому накоротко роторі перемичками, накладеними на контактні кільця.

Напруга З/з, подводимое до статора двигуна, при сушінні повинне створити в обмотці статора струм, рівний 0,4—0,8 номінального струму /я двигуна. Джерелом напруги при сушінні методом короткого замикання електродвигунів напругою до 660 В служать зварювальні трансформатори,


Температуру й режим сушіння контролюють термометрами (термопарами) або мегомметром, а регулюють періодичними відключеннями струму або розгальмовуванням і обертанням ротора на знижених оборотах, при яких машина вентилюється й прохолоджується. Сушіння роблять при температурі 70—90° С.

Термометри нерухомо закріплюють на найбільш нагреваемых частинах. Мегомметром вимірюють опір ізоляції через щогодини. На початку сушіння опір ізоляції зволоженої обмотки трохи знижується, а потім у міру усунення вологи з обмотки починає зростати й наприкінці сушіння повільно збільшується або стає постійним.

Опір ізоляції обмотки щодо корпуса й опір між обмотками при робочій температурі машин не повинне бути менше значення, обумовленого по формулі (але не менш 0,5 Мом)

до = у В *- ррр- мом, 1000+

где — величина опору ізоляції, Ом; [/н — номінальна напруга обмотки машини, В; Рн — номінальна потужність машини, а.

Опір ізоляції електродвигунів з фазним ротором виміряється окремо для обмоток ротора й статора.

Монтажу підлягають тільки справні електродвигуни, опір ізоляції обмоток яких відповідає нормам.

Електродвигуни встановлюють на чавунних або сталевих плитах, на металевих рамах або кронштейнах, а найчастіше на чавунному полозку, що прикріплювався анкерними болтами до залізобетонного фундаменту.

При ремінний і клиноремінної передачах вал установлюваного двигуна й вал, що обертається їм механізму повинні бути строго паралельні. Паралельність валів выверяют за допомогою струн з тонкого сталевого дроту або крученого шпагату, як це показане на мал. 95, а. Якщо ширина шківів однакова, паралельність валів буде досягнута, коли крапки А, Б, У я Г будуть одночасно стосуватися струни. Вивірку валів електродвигуна й механізму зі шківами різної ширини роблять, виходячи з умов однакової відстані від середніх ліній обох шківів до струни.

Добір шківів електродвигуна машини, що й приводиться їм у рух, можна зробити, користуючись співвідношенням

Він ~ ПАаК '

де ОдвмДіаметр шківа двигунів, мм; 1> ммм— діаметр шківа машини, мм; пдв — швидкість обертання шківа двигуна, про/хв; «мтт—-швидкість обертання шківа машини, про/хв; ДО — коефіцієнт прослизання ременя, рівний 0,8—0,9.


Мінімальна міжосьова відстань А повинне бути рівно: для плоскоременной передачі

Л = 2(Д + Д,),

для клиноремінної передачі

Л = 0,5(+ + 50 мм).

При з'єднанні двигуна з механізмом за допомогою муфти домагаються співвісності його вала й вала механізму за допомогою центрувальних скоб (мал. 95, б)

Рис. 95. Вивірка валів при установці електродвигуна:

а — струною, б — скобами, в — щупом і штифтом; 1тт напівмуфта електродвигуна, 2 — хомут, 3 — центрувальні скоби, 4 — напівмуфта механізму, 5 — штифт, 6 — пластинчастий щуп

Скобы 3 зміцнюють хомутами 2 на напівмуфтах 1 і 4, а потім, повертаючи вали на 90, вимірюють мікрометром величини зазорів між скобами в чотирьох положеннях валів і коректують установку двигуна, домагаючись найменшої різниці у величинах зазорів. При неспіввісності валів у горизонтальній площині переміщають у відповідну сторону двигун на фундаменті, а при неспіввісності у вертикальній площині під лабети двигуна або машини підкладають сталеві прокладки.


Співвісність валів з напівмуфтами більших діаметрів (200 мм і вище) можна выверять і щупом, заміряючи величини зазорів між площинами муфти (мал. 95, в). Щупом 6 перевіряють паралельність валів відносно один одного, а штифтом 5 х їхня співвісність.

Для правильного виміру щуп необхідно вставляти між торцями напівмуфт, по можливості, між тими самими крапками. Для цього на ободах напівмуфт наносять мітки у вигляді рисок або смужок фарби, мела й ін.

Визначивши положення двигуна й полозка, цементують фундаментні болти. Потім повторно перевіряють центрування й після закінчення тужавіння бетону закріплюють двигун і включають його на пробну роботу.

Після пробної роботи вхолосту протягом 1 год двигун зупиняють і, обмацуючи рукою, перевіряють ступінь нагрівання підшипників і лобових частин обмоток. При відсутності підвищеного нагрівання окремих частин електродвигуна й несправностей, що перешкоджають його нормальної експлуатації, електродвигун ставлять під навантаження на 5—6 год, потім знову зупиняють і перевіряють температуру нагрівання обмоток і підшипників. Температура нагрівання обмоток і підшипників кочення не повинна перевищувати 95° С при температурі навколишнього повітря 35° С.

При неодруженій роботі й під навантаженням вібрація електродвигуна не повинна перевищувати наступних значень:

Номінальна швидкість вра щения ротора, про/хв.. 3000 1500 1000 750 і нижче

Припустима величина вибра­
ции, мм................................ 0,05 0,10 0,13 0,16

При підвищеній вібрації роблять додаткове центрування валів.

§ 76. Монтаж апаратів ручного керування

Апаратами ручного керування називають електротехнічні обладнання, керування якими здійснюють вручну. До таких апаратів ставляться рубильники, перемикачі, пакетні вимикачі, пускові ящики, барабанні вимикачі, контролери й різні автомати.}/

Рубильник (мал. 96, а) служить для ручного включення й відключення електричних кіл при номінальних струмах і напругах, а також для оперативних дій без навантаження, тобто в якості низьковольтних роз'єднувачів.

Перемикач (мал. 96, б) застосовують головним чином для коммутирования електричних кіл, а також для перемикання із зірки на трикутник короткозамкнених асинхронних двигунів з метою зниження пускових струмів при їхньому запуску.


Пакетний вимикач (мал. 96, в) призначений для включення й відключення електродвигуна, а також замикання й розмикання електричних кіл напругою до 380 В. Він складається з набору пластмасових однополюсних кілець, усередині яких розташовані окремі для кожного полюса контактні й искрогасительные обладнання.



 


Рис. 96. Неавтоматичні апарати ручного керування: а — рубильник, б — перемикач, в — пакетний вимикач, г — пусковий ящик, д — барабанний вимикач, е — контролер; / — ізолююча плита, 2 — контактний ніж, 3 — дугогасительная камера, 4 — нерухлива контактна стійка, 5 — рукоятка, 6 — нерухливий контакт, 7 — корпус ящика, 8 — запобіжник, 9 — запасний комплект запобіжників, 10 — барабан с рухливими контактами, 11 — штурвал, 12 — сегментні рухливі контакти, 13 — кулачкові контакти, 14 — плата


20 658



Пусковий ящик (мал. 96, г) являє собою апарат, призначений для керування електродвигуном і постачений, крім рубильника, комплектом запобіжників, що здійснюють захист електричних кіл і електродвигуна від перевантажень, а електричну мережу — від більших струмів, наприклад, струмів короткого замикання, які можуть виникнути при різних ушкодженнях. Пускові ящики застосовують для ручного керування електродвигунами. Вони постачені спеціальним блокувальним обладнанням, яке не дозволяє відкрити дверку при включеному рубильнику, а також включити рубильник при незамкнених дверках ящика.

Барабанний вимикач (мал. 96, д) застосовують у якості пускача для нереверсивного пуску електродвигунів із шунтуванням запобіжників на час його запуску, а також запуску електродвигуна з перемиканням із зірки на трикутник.

Контролер (мал. 96, е) застосовують при необхідності дотримання особливих умов пуску електродвигуна, зміні напрямку обертання (реверсування) електродвигуна й в інших випадках. Включається контролер послідовно з відповідними комутуючими апаратами.

Автоматичні вимикачі (автомати) є найбільш зробленими, конструктивно складними апаратами ручного керування. Застосовують їх для ручного включення й відключення електричних кіл, електроустаткування й окремих ділянок електроустановок, а також для автоматичного відключення струмів перевантаження й короткого замикання. Автомати відключають електричне коло при зниженні нижче заданого рівня або повному зникненні напруги.

У силових і освітлювальних електроустановках найбільш широке застосування знаходять автомати АК-50 і А-3100.

Автомат АК-50 (мал. 97) складається із системи контактів 8, 11 дугогасительного обладнання 9, расцепителеи максимального струму й механізму керування.

Усі вузли й деталі автомата розміщені в корпусі /, закритому кришкою 2. Рухливі контакти 8 (по два в кожному полюсу) установлені в пазах траверси 3, яка, повертаючись на заданий кут навколо осі, робить замикання або розмикання контактів. Кожний з контактів постачений натискною пружиною 4, що створює необхідне натискання контактів, на яких є напайки з металокераміки.

Керування автоматом здійснюється рукояткою включення 5. При цьому швидкість включення контактів не залежить від швидкості руху рукоятки.

Механізм керування побудований на принципі системи «ламких» важелів 6 і, завдяки наявності елементів розчіплювання, забезпечує автоматичне відключення апарата расцепителями при перевантаженнях і коротких замиканнях незалежно від положення рукоятки включення.


Металевий місток 7 з'єднує обоє рухливих контакту 8 у кожному полюсі (фазі).

Гасіння дуги, що виникає при розриві контактами автомата електричному кола, відбувається між пластинами деионнои ґрати, розташованої в дугогасительной камері 9. У кожному полюсі є по дві дугогасительные камери.

Рис. 97. Автоматичний вимикач АК-50:

/ — корпус, 2 — кришка, 3 — траверсу, 4 — контактна натискна пружина, 5 — рукоятка включення, б — система, «ламких» важелів, 7 — місток, 8 — рухливий контакт, 9 — дугогасительная камера з деионнои ґратами, 10 — рейка, що відключає, И — нерухливий контакт, 12 — якір, 13 — гвинт механізму керування, 14 — поворотна пружина якоря, 15 — стоп, 16 — котушка, 17 — плунжер, 18 — трубка, 19 — віз-- вратная пружина плунжера

Расцепитель максимального струму має магнітну систему соленоїдного типу із двома рухливими частинами: якорем 12 і плунжером 17, що прагнуть при подачі струму в котушку 16 наблизитися до стопу 15. Якір і плунжер переміщаються уздовж латунної трубки 18, що проходить через котушку, що втягує, расщепителя*. Якір 12 шарнірно пов'язаний з коромислом, яке, повертаючи рейку, що відключає, 10, здійснює розчіплювання рухливої системи автомата. При повороті рейки 10 повертається напіввалик, що звільняє гвинт механізму керування 13 і автомат відключається.


У випадку виникнення струму перевантаження плунжер 17 долає протидія своєї поворотної пружини 19 і починає рухатися до стопу 15. Рух плунжера вповільнюється кремнійн органічною рідиною, якої заповнена трубка 18, у результаті забезпечується залежна від струму витримка часу спрацьовування расцепителя при перевантаженнях.

Повернення якоря у вихідне положення (після зниження струму перевантаження або відключення автомата) здійснюється пружиною 14.

Автомати АК-50 внаслідок невеликої здатності, що відключає, застосовують переважно в освітлювальних електроустановках і в ланцюгах з невеликими струмами навантаження. У силових електроустановках і в ланцюгах1 з більшими струмами навантаження застосовують автомати А-3100.

Автоматичний вимикач серії А-3100 (мал. 98) складається з контактної системи, дугогасительного обладнання й механізму керування, змонтованих на загальній пластмасовій підставі, закритому кришкою. Рухливі контакти 14 укріплено на контактних важелях 13. Нерухливі контакти 15 припаяні до мідних шин, покладених на дно підстави 16 і постачені затисками для приєднання до них шин розподільного обладнання або проводів живильної мережі.

Рис. 98.
вимикач
Автоматичний А-3100:

Для запобігання від руйнуючого впливу дуги на робочих поверхнях контактів є напайки з металокераміки.

1 — кришка, 2 — каркас деионной ґрати, 3 — дугогасительная камера з деионной ґратами, 4 — перекидна пружина, 5 — рукоятка включення, 6 — «ламкі» важелі, 7 — важіль, 8 — собачка расцепителя, 9—> термобиметаллический елемент, 10 — рейка, // — якір електромагніту, 12 — сердечник електромагніту, 13 — контактний важіль, 14 =- рухливий контакт, 15 — нерухливий контакт, 16 — підстава

Рухливий і нерухливий контакти кожного полюса автомата розділені пластмасовими перегородками й укладено в знімні дугогасительные камери 3. Кожна камера


складається з декількох сталевих пластин, закріплених на фібровому каркасі 2 так, що між ними утворюються вузьк щілини, що розходяться догори. При відключенні автомата дуга, що утворювався на його контактах, завдяки магнітному полю, створюваному струмом дуги, втягується в простори між пластинами, що утворюють деионную ґрати дугогасительного обладнання, дробиться на ряд дрібних дуг і, інтенсивно прохолоджуючись про поверхню пластин, швидко гаситься. Автомат має рукоятку ручного керування 5.

Власники рухливих контактів з'єднані із загальним сталевим ізольованим валиком, а через пружинний механізм за допомогою системи важелів з рукояткою 5. Механізм управління автомата забезпечує замикання й розмикання контактів з постійною швидкістю, що не залежить від швидкості руху рукоятки, а також необхідне натискання в контактах і автоматичне відключення при перевантаженнях і коротких замиканнях.

По положенню рукоятки керування визначають, включений або відключений автомат. Якщо рукоятка перебуває у верхньому положенні, автомат включений, якщо в середньому (проміжному) і нижньому — відключений. Середнє положення рукоятка займає в тому випадку, якщо відключення відбулося автоматично. Для відновлення включеного 'положення апарата після автоматичного відключення необхідно рукоятку вилучити в нижнє положення (у положення «відключене»), увести в зачеплення важелі механізму, а потім підняти рукоятку до крайнього верхнього положення.

Автоматичне відключення апарата А-3100 робить спеціальне обладнання — расцепитель, вбудований в окремий пластмасовий корпус і встановлюваний під кришкою автомата.

Расцепители можуть бути тільки з тепловим елементом або тільки з електромагнітним, а також комбінованими. Комбінований расцепитель складається з теплового й електромагнітного елементів, установлюваних у кожному полюсі автомата. Тепловий елемент служить для захисту електроустановки від струмів перевантаження, а електромагнітний — від струмів короткого замикання.

'Автомат реагує на перевантаження понад 35% номінального струму. Чим більше струм перевантаження, тем швидше спрацює тепловий елемент і відключиться автомат. При цьому автомат відключиться незалежно від того, чи виникло перевантаження в одній або декількох фазах.

Автомати А-3100 випускають із расцепителями на номінальні струми від 15 до 600 А. Вони можуть бути з одним і двома расцепителями або без них; в останньому випадку вони служать у якості звичайних комутуючих апаратів. Автомати серії А-3100 допускають від 5000 до 20 000 включень і відключень залежно від типу автомата.

Обладнання й принцип дії більшості сучасних автоматів загальнопромислового призначення, застосовуваних у мережах і електроустановках напругою до 1000 В, аналогічні описаним вище.


/ Монтаж апаратів включає ревізію їх, розмітку місць установки, закріплення на опорній поверхні, регулювання, заземлення й випробування.в7

При монтажі апаратів ручного керування керуються встановленими правилами ПУЭ, а також вказівками заводуовиготовлювача апарата.

/Апарати, що підлягають монтажу, повинні бути попередньо оглянуті, щоб вчасно виявити й усунути дефекти, що перешкоджають їхньої експлуатації. При огляді перевіряють комплектність апаратів, їх відповідність номінальному струму й напрузі електроустановки, відсутність на контактних частинах вибоїв і вм'ятин, справність і безвідмовність/роботи рухливих контактних частин і деталей механізму, наявність необхідного електричного ланцюга між рухливими й нерухливими ча'стями апаратів, цілість ізоляції й ізолюючих деталей, відсутність на металевих деталях апарата слідів корозії й плівок окислів.

При установці апаратів повинні бути витримані необхідні відстані між їхніми струмоведучими частинами, а від них до заземлених деталей електроустановки. Необхідно також дотримувати, що пропонуються нормами й проектом розриви між двома сусідніми апаратами як по горизонталі, так і по вертикалі. \/

Рубильники встановлюють на ізолюючих плитах (панелях) з теплостійкого, механічно міцного й ізолюючого матеріалу.. Панель необхідних розмірів і товщини розмічають за допомогою шаблону або по відповідних до розмірів рубильника, а потім свердлять у ній отвору необхідних діаметрів. Щоб болти, що кріплять рубильник, не виступали над поверхнею плити, роблять у плитах поглиблення.

При включенні змонтованого рубильника його ножі повинні входити в контактні губки з деяким зусиллям без ударів і зазорів. Ніж рубильника повинен бути розташований у контактних губках без перекосу. У відключенім положенні рубильника повинні залишатися під напругою його контактні губ ■■•си, а не ножі. У Подводимые до апаратів проведення й шини повинні бути приєднані до відповідних до контактних частин апаратів так, щоб виключалася можливість впливу на них механічних зусиль, створюваних проводами або шинами. ■/

Алюмінієві одножильні проведення приєднують до апаратів за допомогою шайб. Кінці мідних одножильних проводів оформляють у вигляді колечка й надягають на болт по ходу гайки, щоб при затягуванні гайки колечко не розгорталося. мідні проведення, Що приєднуються до апаратів багатожильні алюмінієві й, попередньо оконцовывают наконечниками.

(/Рухливі частини механізму апарата повинні бути змазані відповідної смазкощ/Змазувати контактні частини змонтованих апаратів можна тільки вазеліном, застосовувати інші види змащення не рекомендується.

Перед установкою контролера знімають його кожух, очищають від пилу й змащення, а потім ретельно оглядають.


// При огляді перевіряють щільність прилягання рухливих контактів до нерухливих., якщо тиск між контактами недотстаточно,*те відвертають стопорний болт притискного кільця й, притискаючи з деяким зусиллям рухливий контакт до нерухливого, знову закріплюють притискне кільце стопорним болтом.

Якщо тиск контактів недостатньо внаслідок ушкодження пружини тримаючи-]еля контакту, дефектну пружину заміняють нової заводського виготовлення із числа запасних частин, що поставляються заводом у якості, до контролера.

Контролер має кілька фіксованих положень. Перед установкою контролера поворотом штурвала перевіряють правильність розташування контактів на всіх фіксованих положеннях.

Перевіряють також стан ізоляційних деталей контролера: вони не повинні мати слідів ушкоджень.

Контролер установлюють на фундаменті або на металевій конструкції й кріплять до останньої за допомогою болтів з гайками. Після установки контролера й приєднання до нього проводів перевіряють правильність його роботи. Проведення приєднують до контролера, керуючись паспортом, заводською інструкцією й наявної на внутрішній частині кожуха схемою.

При монтажі автоматичних вимикачів АК-50 і А-3100 повинні бути дотримані наступні основні вимоги й умови.

До початку монтажу необхідно перевірити відповідність технічних даних автомата (рід струму, напруга, номінальний струм, уставка расцепителя й ін.), зазначених на його табличці й у паспорті, електричній установці, у якій монтують апарат.

Автомати АК-50 і А-3100 можна встановлювати у вертикальному •или горизонтальнім положенні на ізоляційній панелі, на металевій підставі або каркасі.

При установці автоматів АК-50 у розподільних обладнаннях відстань між бічними стінками двох сусідніх апаратів повинне бути не менш 3 мм, а між стінкою апарата й іншими частинами розподільного обладнання : ене менш 10 мм. Для підвищення ізоляції розподільного обладнання рекомендується установку декількох автоматів АК-50 на металевій підставі робити із застосуванням ізолюючих прокладок, виготовлених з листового гетинаксу або вініпласту товщиною 0,5—1 мм.

Установка автоматів повинна проводитися на гладкому отрихвтованном підставі й після виконання інших робіт у розподільнім обладнанні щоб уникнути ушкодження пластмасових деталей при загортанні кріпильних гвинтів на нерівній підставі й порушення регулювання автоматів від струсів.

Кріплення автоматів А-3100 з переднім приєднанням проводів проводиться чотирма сталевими гвинтами Мб, М8 або М10, залежно від типу автомата.


При підведенні кабелю до автомата з переднім приєднанням
проводів застосовують кабельні наконечники, що поставляються зав­
будинок комплектно з апаратом. «•

Автомати із заднім приєднанням проводів установлюють •на ізоляційної панелі із застосуванням спеціальних токоведуощих гвинтів, що входять у комплект деталей, що поставляються заводомовиготовлювачем автоматів. Підведення струму до автоматів із заднім приєднанням проводиться переважно шинами.

При установці на загальній металевій панелі декількох автоматів з переднім приєднанням проводів рекомендується для підвищення загального рівня ізоляції застосовувати ізолюючі прокладки з гетинаксу або текстоліту товщиною 0,5—1 мм, а також підкладати ізоляційні шайби під голівки кріпильних гвинтів.

шини, що вводяться в апарат проведення й мережі, що харчує (від джерела струму) повинні приєднуватися до верхніх затисків апарата, а, що йдуть від апарата до струмоприймачів — до нижніх.

Ізоляційні пластинки, що закривають вступні отвори в корпусі автомата з переднім приєднанням проводів номінальні струми, що й мають більші (А-3130, А-3140), повинні підганятися впритул до проводів, що вводяться в апарат, і шинам. Це необхідно щоб уникнути перекидання дуги на проведення й шини при розриві контактами апарата електричному кола з більшими струмами навантаження або при відключенні струмів короткого замикання.

Проведення від блокаконтактів і дистанційного расцепителя виводяться з автомата позаду. В автомата із заднім приєднанням ці проведення приєднані до затискної дошки, пригвинченої до апарата, а в автоматів з переднім приєднанням — затискна дошка поставляється окремо й кріпиться по місці. У цьому випадку проведення відповідної довжини виводять із автомата в ізолюючих трубках і приєднують до затискної дошки так, щоб розцвічення їх збіглося з розцвіченням лунок, наявних біля кожного затиску. Для висновку цих проводів менаду автоматом і панеллю повинен бути залишений зазор шириною не менш 15 мм. Поза ізоляційними трубками проведення не повинні стосуватися яких-небудь частин розподільного обладнання.

Кришка максимального расцепителя опечатана заводом. При монтажі автомата категорично забороняється знімати кришку расцепителя, змінювати положення регулювальних гвинтів, підгинати термобиметаллические пластинки й виконувати інші операції, тому що це може порушити нормальну роботу апарата.

По закінченню установки апарата перевіряють опір •его ізоляції: у включенім положенні контактів — між зовнішніми затисками автомата й металевою конструкцією, на якій він установлений; у відключенім положенні контактів — між верхніми й нижніми затисками.

Опір ізоляції апарата не нормується, але згідно •опытным даним повинне бути не менш чому 1 Мом або не нижче відповідних даних заводських випробувань більш ніж на 25%.


Повністю змонтований автомат повинен бути випробувавши шляхом 10-15 циклів включень і відключень без навантаження. При пробних включеннях і відключеннях механізм автомата повинен працювати чітко й без заїдань. У включеному стані автомата його контакти повинні бути притиснуті всією робочою поверхнею друг до друга з необхідним тиском, що забезпечують контактне з'єднання з мінімальним перехідним опором. Стан контактної системи автомата визначають по величині спадання напруги постійного струму, прикладеного до вступних і< вивідним затискам кожного полюса апарата. При величині струму до 25 А апарата, що протікає через контактну систему, спадання напруги повинне бути 50—-60 мВ, при струмі 50 АаА-100— --120 мВ, а при струмі 100—400 АаА- не більш 250 мВ.

Частини апаратів, підмети, заземленню, повинні бути надійно приєднані до мережі заземлення, після чого можна перевірити їх під навантаженням, якщо така перевірка передбачена відповідними правилами або вимогами.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 122 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.024 сек.)