Методика обчислення основних статей калькуляції

При калькулюванні прямі витрати обчислюються безпосередньо на калькуляційну одиницю згідно з діючими нормами i цінами.

На непрямі витрати спочатку складається кошторис на певний період, після чого витрати розподіляються між різними виробами за встановленою методикою.

Стаття “ Сировина i матеріали ” містить витрати на сировину, основні, допоміжні матеріали, купівельні вироби та напівфабрикати, які можна безпосередньо обчислити на одиницю продукції, виходячи з норм їх витрат i цін. Крім ціни матеріалів враховуються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні витрати заготівельним організаціям та ін.). Із вартості сировини i матеріалів віднімаються відходи по ціні їх можливого використання чи продажу.

Стаття “ Енергія технологічна ” включає витрати на енергію (паливо, електроенергію, пару, газ та ін.), яка безпосередньо використовується у технологічному процесі для зміни стану або форми предметів праці (плавлення, нагрівання, зварювання, сушіння i т. п.). Обчислюється за нормами витрат i тарифами на енергію.

Стаття “ Основна заробітна плата виробничих робітників ” містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням основної продукції. Обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій i тарифними ставками або відрядними розцінками на операції, деталі, вузли. Сюди включаються i доплати зазначеним робітникам з фонду зарплати у відсотках від прямого заробітку.

Додаткова зарплата (оплата відпусток, часу виконання державних обов’язків, доплати за виконання додаткових функцій та ін.)обчислюється у відсотках від основної, а відрахування на соціальні потреби виробничих робітників – у відсотках від суми основної і додаткової зарплати.

Стаття “ Утримання та експлуатація машин i устаткування ” є комплексною i охоплює такі витрати, як амортизаційні відрахування по машинах i устаткуванню, що належать до основних фондів, витрати на електроенергію, пальне для приведення їх у дію, стиснуте повітря, технологічний інструмент, ремонт, оплату праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини (наладчики, електрики, слюсарі та ін.). На ці витрати складається кошторис по кожному цеху (виробництву) на рік (квартал).

На одиницю кожного різновиду продукції витрати по вказаній статті обчислюються методом розподілу.

Найбільш поширеним на наших підприємствах є розподіл цих витрат пропорційно основній зарплаті виробничих робітників, тобто:

, (74)

де С_маш – витрати на утримання та експлуатацію машин i устаткування на одиницю продукції, грн.;

С_з.о. – основна заробітна плата виробничих робітників на одиницю продукції, грн.;

Р_м – відношення витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування до основної зарплати виробничих робітників, %.

Найобґрунтованішим є обчислення витрат на утримання та експлуатацію машин i устаткування на один виріб залежно від часу його обробкиi нормативних витрат на одиницю часу за формулою:

, (75)

де m – кількість машин (технологічних груп машин), на яких обробляється виріб;

– витрати на утримання та експлуатацію i-ої машини за одну годину, грн. (за встановленими нормами);

t_i – тривалість обробки виробу на i-й машині, годин.

Статті “ Загальновиробничі витрати ”, “ Загальногосподарські витрати ” є близькими за змістом i відрізняються тільки рівнем узагальнення витрат.

Загальновиробничі – це витрати на управління, виробниче i господарське обслуговування в межах цеху (виробництва). Сюди входять витрати на зарплату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування по будівлях i спорудах, їх утримання, ремонт, охорону праці та ін. Загальногосподарські витрати є такими ж, тільки на рівні підприємства як єдиної системи. Додатково в них включаються витрати на досліди, випробування, винахідництво, підготовку кадрів, відрядження, обов’язкові платежі (страхування майна, платежі за забруднення середовища та ін.).

Розподіляються загальновиробничі та загальногосподарські витрати у більшості випадків однаково – пропорційно основній зарплаті виробничих робітників. Точнішим є їх розподіл пропорційно сумі основної зарплати i витрат на утримання та експлуатацію машин i устаткування за умови, що останні обчислені на одиницю продукції обґрунтованим методом.

Стаття “ Позавиробничі витрати ” містить витрати на вивчення ринку, рекламу продукції i її продаж. Деякі з цих витрат є прямими i їх можна обчислити безпосередньо на окремі вироби (витрати на тару, пакування, рекламу, транспортування у певний район ринку). Непрямі витрати (на аналіз ринку, комісійні витрати організаціям збуту, проведення ярмарків тощо) розподіляються між виробами пропорційно виробничій собівартості.

Дата добавления: 2015-12-08