Виклад основного матеріалу.

ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ВИТРАТ НА НАВЧАННЯ ЗГІДНО З ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ

Актуальність. Податковий кодекс України встановлює перелік витрат подвійного призначення, які платник по­датку має право віднести до складу витрат відпо­відного звітного періоду. Головною умовою, яка надає право платнику податку включати такі витрати подвійного призначення до складу витрат згідно з нормами Податкового кодексу, є те, що такі витрати мають бути безпосе­редньо пов'язані з веденням господарської діяльності такого платника. Під господарською діяльністю Податковий кодекс розуміє діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

До складу витрат подвійного призначення відносяться витрати на придбання спецодягу та харчування, утримання медичного пункту, витрати на навчання, гарантійний ремонт, страхові витрати, витрати на відрядження, витрати на рекламу, витрати на утримання та експлуатацію об'єктів, що перебували на балансі, але не використовуються з метою отримання доходу.

Дослідження науковців. Серед науковців, які розглядали проблеми витрат та їх оподаткування є Ф.Ф. Бутинець, М.І. Бондар, Г.П. Голубнича, Н.О. Гура, О.М. Задорожній, Б.А. Засадний, Т.Г. Мельник, В.Г. Швець та інші.

Метою роботи є аналіз витрат на навчання на професійну підготовку,
перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємства

Виклад основного матеріалу.

Відповідно до пп. 140.1.3 Податкового кодексу до складу витрат в по­вному обсязі відносяться витрати платника податку на про­фесійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі, якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації. До того ж, до складу витрат у повному обсязі відносяться витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних і навіть у закордонних навчальних закладах. Головною умовою у даному випадку є те, що наявність сертифіката про освіту у таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності.

До складу витрат дозволяється включати витрати на оплату навчання у вищих та професійно-технічних навчаль­них закладах фізичних осіб незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку, за умов, що такі фізичні особи уклали з таким платником письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання відпрацювати у плат­ника податку після закінчення вищого та/або професійно-тех­нічного навчального закладу і отримання спеціальності (квалі­фікації) не менш як три роки. У разі розірвання письмового договору (контракту) платник податку зобов'язаний збільшити дохід на суму фактично здійснених ним витрат на навчання та/або професійну підготовку, яку було включено до складу його витрат. Крім того, на суму таких витрат необхідно нарахувати додаткове податкове зобов'язання та пеню в розмірі 120% облі­кової ставки Нацбанку України, що діяла на день виникнення податкового зобов'язання з податку на прибуток, розраховані за кожен день недоплати, закінчуючи днем збільшення доходу.

У разі якщо фізична особа відшкодовує платнику податку збитки за такою угодою (договором, контрактом), то сума та­кого відшкодування у розмірі, на яку збільшено дохід, не є об'єктом оподаткування.

У повному обсязі до складу витрат платника податку включа­ються витрати на організацію навчально-виробничої практики осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчаль­них закладах, за умови, що така практика провадиться за про­філем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність.

Нововведенням Податкового кодексу є зняття усіх лімітів, щодо сум, що можна включати до складу витрат підприємства з витрат на навчання, профпідготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та організацію навчально-виробничої практики.

Крім того, сертифікат про освіту того, хто навчається, повинен бути обов'язковим для виконання певних умов здійснення підприємством господарської діяльності. Існує ряд видів діяльності, до яких висуваються вимоги щодо рівня освіти працівників для отримання ліцензії або в інших випадках.

Суттєвою є професія того, кого навчають. Працівників робітничих спеціальностей (тих, хто перебуває з підприємством у трудових відносинах) можна профпідготовлювати, перепідготовлювати, підвищувати їхню кваліфікацію без обмежень сум, що можна включати до витрат підприємства (абз. 1 пп. 140.1.3 ПКУ). Так само підприємство може спокійно платити за періодичну підготовку та підвищення кваліфікації, якщо вона обов'язкова згідно з чинним законодавством, і включати витрати в облік з податку на прибуток.

Навіть закордонну освіту можна оплатити без шкоди для податку на прибуток. Причому не має значення, кого навчали - працівника підприємства чи не пов'язану з ним трудовими відносинами фізичну особу. Але, обов'язковою є умова про договір між ними, за яким останній зобов'язується відпрацювати на підприємстві не менше трьох років. При цьому запровадили покарання за відмову від договору. Якщо сторони розірвали договір, підприємство зобов'язано збільшити податковий доход на суму фактично понесених на навчання витрат, які прийняті до податкового обліку. Крім того, внаслідок збільшення доходу нараховують допзобов'язання, виходячи з якого визначають пеню, її розмір — 120% облікової ставки НБУ на день такого донарахування за всі дні недоплати.

Висновки. Витрати подвійного призначення зазнали змін із введенням Податкового кодексу України. Витрати на навчання, професійну підготовку,
перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємства можна включати в повному обсязі до складу витрат підприємства. Перевага для навчання надається працівникам робітничих спеціальностей, особам, сертифікат про яких повинен бути обов'язковим для виконання певних умов здійснення підприємством господарської діяльності

Список використаної літератури:

1. Податковий кодекс України: чинне законодавство зі змінами і доповн. 07.02.2011р. К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. − 424 с.

2. Кондзелка, М. Податок на прибуток за ПКУ – визначаємо витрати / М. Кондзелка // Дебет-Кредит: журнал:– К.: 2011. – Вип. 15. – С. 32-41.

3. Коваленко, О. Подвійне дно витрат подвійного призначення / О. Коваленко // Все про бухгалтерський облік: журнал. – К.: 2011. – Вип. 45. – С. 8-9.

4. Задорожній, О. Особливості оподаткування витрат подвійного призначення / О. Задорожній // Вісник податкової служби України: журнал. – К.: 2011. – Вип. 14. – С. 27-29.

Дата добавления: 2015-12-08