Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні відмінності ф’ючерсних валютних контрактів від форвардних

Читайте также:
  1. II. Державна підсумкова атестація в основній школі
  2. III. Основні відомості про емітента
  3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  4. АДМІНІСТРАТИВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ ШКОЛИ, ЙОГО ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ
  5. В даний час в базовій конфігурації розглядають чотири основні пристрої: системний блок; монітор; клавіатура; миша.
  6. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід
  7. Вступ. Основні поняття і визначення
     
     

Особливості ф’ючерсних угод:

¨ будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання лише зі згоди іншої сторони контракту;

¨ покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту;

¨ стандартизована форма валютних контрактів зі специфічно обумовленою сумою валюти та стандартизованими датами валютування;

¨ торгівля ними здійснюється тільки на біржовому ринку.

6.4. Опціонні валютні контракти

Угоди з опціонами принципово відрізняються від форвардних та ф’ючерсних операцій. Основною характеристикою опціонів є те, що його власнику надається можливість вибору – реалізувати опціон за заздалегідь обумовленою ціною або відмовитися від його виконання. Одже, власник опціону має право, а не обов’язок купити чи продати валюту в майбутньому. Якщо угода є вигідною, то операція здійснюється, якщо збитковою – то власник опціону відмовляється від угоди.

Валютний опціон — угода, що дає право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом у визначений момент у майбутньому.

Таким чином, всі ризики за опціоном несе його продавець. Оскільки ризик втрат продавця опціону, що пов’язаний зі зміною валютного курсу, значно вищий, ніж у його покупця, то як плату за ризик покупець опціону в момент укладання угоди сплачує продавцю премію, яка не повертається покупцеві в жодному разі, навіть якщо від відмовиться від реалізації опціону.

Таким чином, опціонна премія — грошова сума, яку покупець опціону сплачує за його придбання. Фактори, що впливають на премію: внутрішня цінність опціону, строк опціону, рухомість валют, процентні витрати.

Основні типи опціонів:

· Опціон-пут — дає право продати валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в даний момент;

· Опціон-кол — дає право купити валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в нинішній момент;

Стилі опціонів:

¨ європейський — опціони можуть бути реалізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту;

¨ американський — опціони дають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту.

Валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов’яза­ний з коливанням курсів валют, зберігаючи при цьому шанси на отримання прибутку.

Опціон на купівлю дає власнику право придбати валюту, високо оцінену ринком, за нижчим курсом і отримати прибуток.

Цей прибуток визначається за такою формулою:

Пк = (Р1 – Р0)n – Цп

або

Пк = (Р1 – Р0 – Ц)n,

де Пк — прибуток від опціону на купівлю;

Р1 — курс валюти на ринку на момент виконання опціону (курс спот);

Ро — ціна страйк, опціонний курс;

n — кількість валюти, яка купується за опціоном;

Цп — премія опціону, ціна опціону.

 

Опціон на продаж дає право власнику продати валюту, низько оцінену ринком, за вищим курсом та отримати прибуток.

Цей варіант визначається за такою формулою:

Ппр = (Р0 – Р1 – Ц)n,

де Ппр — прибуток від опціону на продаж;

Ро — страйк-ціна (опціонний курс на продаж валюти).

Інституціональна класифікація опціонів:

¨ позабіржові опціони;

¨ біржові опціони.

Позабіржові опціони — виписуються клієнту банком або брокерською фірмою, пристосовані до вимог клієнта як за сумою, ціною (тобто обмінним курсом), розміром премії, так і за строком дії опціонного контракту, який може бути подовжений за згоди сторін (контракти не мають стандартних умов, а все залежить від взаємної згоди сторін).

Біржові опціони — це стандартні контракти, у яких зазначено вид опціону (кол або пут), ціну страйк (опціонний курс), дату виконання, обсяги контракту, розмір премії.

Опціон як одна з форм строкових угод надає інвесторам великі можливості. Використовуючи комбінації з опціонів різних видів з неоднаковими цінами страйк і датами виконання, інвестор може побудувати цікаві стратегії та отримати додатковий прибуток.

Стратегії проведення опціонних угод:

· стратегія «спред» (вертикальні та горизонтальні спреди): «кол-спред ведмедя»; «кол-спред бика»; «пут-спред бика»; «пут-спред ведмедя»; «спред метелика»;

· комбінації: «короткий стредл»; «довгий стредл»; «короткий стринг»; «довгий стринг».

 

Що стосується особливостей механізмів реалізації валютних опціонів, принципів ціноутворення на ринку та інших параметрів цих деривативів, можна сказати, що це є чи не найскладніші з існуючих сьогодні валютних інструментів. Торгівля валютними опціонами проходить на валютній ф’ючерсній біржі, тому між правилами торгівлі цими цінними паперами є багато спільного.

 

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)