Читайте также:
|
|
Фінансово-економічний стан – одна з найважливіших характеристик діяльності підприємства. Він залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства.
Аналіз фінансово-економічного стану підприємства здійснюється на основі наступних документів фінансової звітності підприємства:
· Баланс – документ, який відображає фінансовий стан підприємства на певну дату. В ньому наводяться активи і пасиви підприємства. Активи – те, чим володіє підприємство, і те, що йому винні; пасиви – суми заборгованостей самого підприємства.
В активі балансу підприємства виділені наступні розділи:
1. Необоротні активи.
2. Оборотні активи.
3. Витрати майбутніх періодів.
До пасиву балансу підприємства включені такі розділи:
1. Власний капітал.
2. Забезпечення наступних витрат і платежів.
3. Довгострокові зобов’язання.
4. Поточні зобов'язання.
5. Доходи майбутніх періодів.
· Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, поточні витрати і фінансові результати, отримані підприємством за певний період.
· Звіт про рух грошових коштів – документ, який відображає надходження і витрачання грошових коштів в результаті діяльності підприємства в звітному періоді.
· Звіт про власний капітал – звіт, який характеризує зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Фінансовий стан підприємства можна оцінити за допомогою групи показників:
- прибутковості;
- ділової активності;
- фінансової стійкості;
- платоспроможності.
Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів, а щоб проаналізувати діяльність підприємства, його доповнюють показником рентабельності. Рентабельність – відносний показник ефективності роботи підприємства, який характеризує рівень прибутковості й визначається у відсотках (відношення прибутку до витрат). Розглянемо метод обчислення рентабельності підприємства: виробничих фондів (активів виробництва), власного капіталу, продукції і окремого виробу.
Рентабельність активів виробництва фондів (Р ) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства і обчислюється за формулою:
Р = ∙ 100,
де П - загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;
- середня сума активів за річним балансом.
Рентабельність власного капіталу (Р ) – це показник ефективності використання активів, створених за рахунок власних коштів:
Р = ∙ 100,
де П - чистий прибуток підприємства;
К - власний капітал підприємства.
Рентабельність продукції (Р ) (всієї продукції підприємства або окремих її видів). Характеризуючи міру прибутковості продукції по відношенню до витрат, пов’язаних з її виробництвом та реалізацією або по відношенню до ціни, показник рентабельності вказує на ступінь привабливості виробництва певної продукції порівняно з іншою.
Р = ∙ 100,
де П - прибуток від реалізації продукції за певний період;
В - поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції.
Рентабельність окремого виробу (Р ) розраховують за формулою:
Р = ∙ 100
Рентабельність підприємства (Р ) характеризує загальну ефективність діяльності підприємства, є орієнтиром для майбутніх акціонерів на шляху прийняття рішення про інвестування коштів.
Р = ∙ 100,
де ОФс – середньорічна вартість основних фондів підприємства;
ОКс – середньорічний залишок обігових коштів;
НАс – середньорічна вартість нематеріальних активів.
Коефіцієнти ділової активності характеризують наскільки повно і раціонально підприємство використовує свої наявні засоби. Специфічними показниками тут є оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.
Оборотність активів (О ) – цепоказниккількості оборотів активів підприємства за певний період (за рік), тобто:
О = ,
де В – виручка від усіх видів діяльності підприємства за певний період;
К - середня величина активів за той самий період.
Оборотність товарно-матеріальних запасів (О ) визначається кількістю оборотів за певний період:
О = ,
де С - повна собівартість реалізованої продукції за певний період;
М - середня величина запасів у грошовому вираженні.
Активність підприємства у сфері розрахунків із партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської і кредиторської заборгованості.
Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства (t ) обчислюється за формулою:
t = ,
де З - дебіторська заборгованість (заборгованість покупців);
Д - кількість календарних днів у періоді, за який обчислюються показники;
N - обсяг продажу продукції за розрахунковий період.
Скорочення періоду оплати (t ) є економічно вигідним, оскільки зростає оборотність коштів, а тривалість є небажаною і вимагає з'ясування причин несвоєчасної оплати.
Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам (t ) визначається співвідношенням:
t = ,
де Зк – величина кредиторської заборгованості постачальникам;
М – обсяг закупівельної сировини і матеріалів за розрахунковий період у грошовому вираженні.
Показники фінансової стійкості (стабільності) – це здатність підприємства виконувати свої коротко- та довгострокові зобов’язання за рахунок власних (автономних) активів. Фінансова стійкість характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу. Серед різних коефіцієнтів фінансової стійкості найбільш поширеними є коефіцієнт автономії та забезпечення боргів.
Коефіцієнт автономії (Ка) показує, яку частку становлять власні засоби у вартості майна підприємства і визначається діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства (сума всіх джерел фінансування):
Ка =
Нормативним вважається значення показника 0,5; збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової стійкості підприємства. Якщо Ка < 0,5, то зростає ризик несплати боргів.
Коефіцієнт забезпечення боргів (Кзб) визначаєтьсяякспіввідношення власного та залученого капіталу:
Кзб =
Показники ліквідності характеризують здатність підприємства виконувати свої поточні зобов’язання за рахунок поточних активів. Вони показують наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюються коефіцієнтами ліквідності: загальної, термінової, абсолютної.
Ліквідність – здатність підприємства в строк розрахувуватися по боргових зобов'язаннях.
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л) (коефіцієнт покриття). Це відношення поточних (оборотних) активів до поточних зобов’язань:
Кз.л. =
Цей результат співвідноситься з одиницею і показує скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.
При Кзл <2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока і є певний фінансовий ризик.
Коефіцієнт термінової ліквідності (Ктерм.л) – цевідношенняактивів високої ліквідності до поточних зобов'язань:
Ктерм.л =
Коли Ктерм.л. < 1, то платоспроможність підприємства невисока.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс. л) – це відношення грошових запасів та короткострокових цінних паперів (Г,Ц) до поточних зобов’язань:
Кабс.л. =
Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2 – 0,25.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав