Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Первісні та похідні суб'єкти авторського права

Структура законодавства у сфері інтелектуальної власності

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (Книга IV "Право інтелектуальної власності"), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Це закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про авторське право і суміжні права", "Про захист економічної конкуренції", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм", "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".

Окремі норми, що стосуються інтелектуальної власності, містяться в багатьох інших законах України.

У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна. На сьогодні Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері.

Міжнародні договори до яких приєдналась Україна:

· Бернська конвенція (Паризький акт 1971 р.);

· Римська конвенція 1961 р.;

· Женевська конвенція 1974 р.;

· Договір ВОІВ про авторське право;

· Паризька конвенція, Стокгольмський акт;

· Договір про патентну кооперацію 1970 р.;

· Договір про патентне право 2000 р.;

· Мадридська угода 1891 р.;

· Мадридський протокол 1989 р.;

· Договір про закони щодо товарних знаків 1994 р.;

· Міжнародна конвенція про охорону нових сортів рослин;

· Будапештський договір 1977 р.


Первісні та похідні суб'єкти авторського права

Авторські права є первісними і виникають внаслідок створення самого твору.

Права усіх інших осіб є похідними, вони переходять від авторів.

Разом з фізичними особами суб’єктами авторського права на твори науки, літератури і мистецтва згідно із законодавством України можуть бути юридичні особи.

Юридична особа – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа набуває окремі авторські права на підставі договору з автором твору, внаслідок створення твору автором у порядку виконання службових обов’язків, якщо твір перейшов до юридичної особи за заповітом та ін.

Юридична особа набуває авторські права, які первісно належать автору, тільки на підставах вказаних у законі. Юридична особа не може бути автором твору, тому що твір створюється тільки творчою працею фізичної особи, її права є вторинними (похідними). Юридична особа може створювати організаційні, матеріальні умови для творчої праці людини, але сама не може бути автором.

Відповідно до чинного законодавства України про інтелектуальну власність переважна більшість творів належить юридичній особі на підставі виконання автором службового завдання. Ст.16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначає, що роботодавцю належить виключне майнове право на службовий твір, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Особисте немайнове право на службовий твір належить автору. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюється трудовим договором або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Майнові права на твір, що створено у порядку виконання службового завдання, належать юридичній особі тільки в тих випадках, коли автор, по-перше, перебуває у трудових відносинах з роботодавцем; по-друге, трудовий договір містить обов’язок працівника створити твір; по-третє, роботодавець надавав автору матеріальну, фінансову та іншу допомогу для створення твору; по-четверте, необхідно визначити розмір винагороди, строки та порядок виплати.


 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 272 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)