Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Екологічно стале надрокористування та забезпечення охорони надр

Читайте также:
  1. А.4 Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  2. Аналіз ресурсного забезпечення організації проектування технологічного процесу на підприємстві
  3. АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  4. Вимоги охорони праці при роботи на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
  5. Групи об'єктів екологічного моніторингу
  6. Екологічно збалансоване використання морських екосистем

 

Україна відноситься до найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів світу (8658 родовищ 97-и видів корисних копалин). Серед основних ресурсів належать запаси вугілля, залізних, марганцевих, титанових, уранових руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, вогнетривких глин, облицювального каменю. Відносно обмеженими є ресурси нафти, природного газу, більшості рідкісних та кольорових металів, агроруд. Регіонами найбільш значного розвитку гірничих робіт є Донбас, Кривбас, Середнє Придніпров¢я, Прикарпаття.

Інтенсивне використання надр із значними обсягами вилучення мінеральних ресурсів, розкривних і супутніх гірських порід поряд з їх переробкою та накопиченням продуктів збагачення негативно позначається на екологічному стані довкілля. Масштабна гірничо видобувна діяльність в цих регіонах призвела до виникнення небезпечних техногенних явищ та деградації навколишнього природного середовища. Звідси, сформована на даний час еколого-геологічна ситуація характеризується безперервним зростанням ризиків як для життєдіяльності людей, господарського комплексу, так і для природного середовища.

В Донецькому регіоні площі, підроблені гірничими виробками, складають на сьогодні біля 8% від загальної території регіону. Породними відвалами зайнято близько 7200 га землі, накопичувачами відходів – 2400 га. У Криворізькому гірничопромисловому регіоні вилучено 70000 га доброякісних земель. При цьому йде відкачка і періодичне скидання в поверхневі водостоки високо мінералізованих вод, спостерігається підтоплення земель і забруднення підземних вод. У Львівсько-Волинському регіоні до основних екологічних проблем відносяться просадки територій на площі понад 5000 га, наянвість териконів на площі 1400 га доброякісних земель. У Прикарпатському гірничопромисловому регіоні кризові екологічні явища пов¢язані з неякісно ліквідованими свердловинами, шурфами та колодязями на старих нафтопромислах, які призводять до міграції вуглеводнів у поверхневі шари та до виникнення вибухонебезпечних ситуацій. Спостерігається наявний масовий характер порушень правил надрокористування та без ліцензійного видобутку корисних копалин, особливо місцевого значення.

Позитивним надбанням останніх років є застосування комбінованих відкрито-підземних технологій гірничих робіт, технологій сухої магнітної сепарації, флотаційного до збагачення залізорудних концентратів, залучення в експлуатацію техногенних родовищ (із складу накопичених в минулі роки відходів) залізорудної, титанової, марганцеворудної сировини, а як енергетичного ресурсу – шламів збагачення вугілля. Розширюється також використання розкривних порід та інших відходів гірничозбагачувального виробництва. У 2005-2006 роках, зокрема, відповідні обсяги використання склали 78-85 млн.т.

В той же час дуже повільно розробляються і впроваджуються технологічні процеси і обладнання для використання ресурсного потенціалу шахтного метану, процеси збагачення вугілля з ефективним вилученням з нього сірки. В недостатніх масштабах здійснюється тушіння породних відвалів на шахтах Донбасу.

На шляху екологічно сталого надрокористування в Україні визначається необхідність вирішення наступного кола питань:

· еколого безпечного спеціального складування та зберігання відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення, що є перманентним фактором негативного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів Донбасу;

· впровадження технологічних схем очищення і використання або еколого безпечного відведення мінералізованих шахтних вод (відповідні питання не вийшли зі стадії проектних розробок як в Донбасі, так і в Кривбасі);

· створення надійних технологій і вітчизняного обладнання для закладки породи у відпрацьований підземний простір шахт та рудників;

· локалізації та зменшення забруднення повітря в гірничодобувних регіонах мінеральним пилом, продуктами горіння териконів, викидами вибухових робіт на кар¢єрах тощо;

· розробка засобів боротьби з явищами підтоплення при "мокрому" закритті шахт та при веденні ліквідаційних робіт загалом;

· локалізації забруднення довкілля радіоактивними елементами в районах урановидобувних робіт та на об¢єктах роміщення відходів, що містять радіонукліди;

· локалізації і ліквідації забруднення підземних вод внаслідок виробничої діяльності підприємств нафтопереробної та нафтогазовидобувної галузі, а також внаслідок незадовільного стану звалищ відходів, наявності великої кількості занедбаних (безхазяйних) свердловин тощо;

· розширення масштабів рекультивації порушених гірничими роботами земель, особливо глибоких кар¢єрів.

Стратегія національної екологічної політики у сфері надрокористування ставить своєю метою стабілізацію та покращення екологічної ситуації в гірничодобувних регіонах та на окремих об¢єктах надрокористування, а також досягнення більш повного і комплексного використання корисних копалин шляхом розробки відповідних засобів та механізмів реалізації. Центральним питанням охорони надр є впровадження прогресивних технологій гірничих робіт передусім із закладкою виробленого підземного простору, що дозволяє різко скоротити втрати запасів вугілля, калійних і залізних руд тощо. В нафтогазовидобутку це застосування вторинних і третинних технологій з активним впливом на продуктові горизонти, впровадження горизонтального буріння тощо. Стратегія виходить із пріоритетності питань гарантування екологічної безпеки в ході структурної перебудови галузей гірничодобувного комплексу України.

Досягнення зазначеної мети обумовлює необхідність вирішення наступних базових завдань:

створення умов для ефективного, екологічно збалансованого здійснення надрокористування на основі впровадження нових технологій, комплексного використання ресурсів надр, рекультивації територій гірничих робіт;

· забезпечення екологічної реабілітації старих гірничодобувних регіонів в рамках здійснення програм реструктуризації гірничої промисловості та закриття шахт і розрізів, зокрема попередження підтоплення територій та забруднення водоносних горизонтів;

· розв¢язання еколого-гідрогеологічних проблем, що виникають внаслідок закриття гірничодобувних підприємств, шахт, розрізів, забезпечення захисту водоносних горизонтів від шкідливого впливу, відновлення гідрогеологічного режиму територій;

· забезпечення формування джерел коштів для цільового фінансування заходів з ліквідації гірничих підприємств та проведення комплексу реабілітаційних робіт;

· удосконалення законодавчого та нормативно-правового, зокрема ліцензійного, регулювання порядку використання надр, який би забезпечував повноту розробки родовищ корисних копалин, а також використання розкривних порід, відходів збагачення та переробки мінеральної сировини, як техногенних родовищ.

На виконання завдань Стратегії у сфері надрокористування спрямовується здійснення наступних заходів:

ü розроблення технологій та налагодження виробництва устаткування для здійснення закладочних робіт у відпрацьованому підземному просторі вугільних, калійних й інших шахт. Апробація і впровадження відповідних технологій, зокрема на нових шахтах, що будуть вводитися протягом 2010-2020 рр.;

ü реалізація пілотних проектів збагачення вугілля з вилученням з нього сірки;

ü послідовне розширення робіт з рекультивації земель гірничої промисловості, рекультивація окремих глибоких кар¢єрів, у тому числі місцевого значення, консервація тих із них, що залишилися безхазяйними;

ü поширення досвіду створення штучних ландшафтів на територіях, порушених гірничими роботами, як раціональний шлях їх екологічної реабілітації;

ü розроблення та впровадження на гірничодобувних підприємствах ефективних технологій і технічних засобів очистки і демінералізації шахтних вод;

ü здійснення інженерного захисту територій міст, поселень від підтоплення внаслідок закриття шахт та ліквідація його наслідків у гірничо- добувних регіонах;

ü розширення обсягів робіт з гасіння породних відвалів, їх гірничої та біологічної рекультивації;

ü здійснення профілактичних заходів щодо займання породних відвалів вугледобувних підприємств. Задіяння обов¢язкового технологічного регламенту щодо профілактики самозаймання породних відвалів на вугільних шахтах – як в процесі формування таких відвалів, так і стосовно утворених в минулі роки;

ü здійснення післяліквідаційного моніторингу гірничих об¢єктів, виявлення та усунення негативних екологічних наслідків;

ü удосконалення комплексного моніторингу геологічного середовища та створення державної служби оцінки і прогнозування можливих екологічних наслідків гірничої та іншої діяльності.

В рамках нормативно-правового, організаційно-економічного та наукового забезпечення виконання завдань Стратегії передбачається:

- розробка довгострокових державних програм екологічної реабілітації окремих гірничодобувних регіонів з критичним станом довкілля, визначення пріоритетності заходів в їх рамках і задіяння механізмів їх фінансування;

- доопрацювання і прийняття низки нормативно-правових актів, а саме: Закону України "Про відходи", "Про екологічну реабілітацію територій", Кодексу України про надра, проекти законів "Про екологічну реабілітацію територій", "Про екологічне страхування" з метою нормативно-правового врегулювання відповідних питань а також проекту програми реабілітації вугледобувних регіонів України і надання їй статусу державної цільової,

- розвиток механізму бюджетного і позабюджетного фінансування реабілітаційних заходів в гірничодобувних регіонах, включаючи надання низько- та безпроцентних кредитів, грантово-кредитні схеми тощо, а також розширення прямого субсидування в рамках програм реструктуризації вугільної промисловості за рахунок спеціального фонду державного бюджету і місцевих бюджетів, орієнтуючись при цьому на найбільш пріоритетні заходи;

- обґрунтування системи критеріїв екологічного моніторингу стану довкілля в гірничодобувних регіонах. Розробка науково-методичних засад попередження і прогнозування небезпечних процесів у геологічному середовищі, оцінка екологічного ризику і допустимих навантажень на навколишнє середовище.

 


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 218 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Припинення втрат біо та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи | Удосконалення регіональної екологічної політики | Становлення системи інтегрованого екологічного управління | Промисловість | Житлово-комунальне господарство | Cільське, лісове та рибне господарство | Рекреація та розвиток туризму | Зміна моделей споживання та виробництва | Розділ 4. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування | Екологобезпечне водокористування та запровадження басейнового принципу управління водними ресурсами |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Екологічно-збалансоване лісокористування| Невиснажливе використання тваринних та рослинних ресурсів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)