Перед початком практичної роботи ознайомитися з правилами роботи на велоергометрі та ходом роботи.

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: СПОРТИВНА ФІЗІОЛОГІЯ

Лабораторне заняття № 4

ТЕМА: Вплив циклічних вправ максимальної анаеробної потужності на систему кровообігу

Теоретичні питання для підготовки до заняття:

1. Які вправи відносяться до циклічних анаеробних максимальної потужності?

2. За рухунок яких субстратів утворюється енергія для цих вправ?

3. Яка гранична тривалість вправ максимальної анаеробної потужності?

4. Механізм підвищення САТ і ДАТ після виконання даної роботи.

5. Яких значень досягає ЧСС при виконанні роботи в зоні максимальної потужності?

6. Визначте провідні функціональні системи організму, що забезпечують роботу в зоні максимальної анаеробної потужності.

7. Яка тривалість відновного періоду після виконання роботи в зоні максимальної анаеробної потужності? Які показники відновлюються найшвидше?

Завдання для самостійної роботи (виконується до заняття).

1. Заповнити таблицю.

Концентрація енергетичних субстратів в скелетних м’язах під час виконання фізичних навантажень

Показники	В стані спокою	Після 6-10 с фізичної роботи мах. потужності	Після 30 с фізичної роботи мах. потужності
АТФ
КрФ (креатинфосфат)
Глікоген
Лактат

Практичне завдання:

Визначити вплив циклічних вправ максимальної анаеробної потужності на систему кровообігу, оцінити функціональний стан серцево-судинної системи за отриманими показниками.

Мета практичної роботи: визначити зміни показників гемодинаміки, що відбуваються під час виконання вправ максимальної анаеробної потужності.

Обладнання: 2 секундоміри, тонометри с фонендоскопом, велоергометр.

Перед початком практичної роботи ознайомитися з правилами роботи на велоергометрі та ходом роботи.

Розподілити обов’язки між членами групи: два досліджуваних різного ступеню тренованості, шість експериментаторів (по три на кожного досліджуваного): перший – вимірює артеріальний тиск; другий – ЧСС; третій – працює з секундоміром і слідкує за правильністю виконання роботи.

Навантаження: динамічна робота максимальної потужності на велоергометрі протягом 15 с в максимальному темпі при опорі педалей, при якому темп їх обертання не знижується (приблизно 0,5 – 1,5 кг), або швидкісний біг протягом 15 с.

Перед виконанням роботи обов’язково зробити розминку протягом трьох хвилин.

Хід роботи:

1. Досліджувані розміщуються зручно на стільці і відпочивають протягом 5-ти хвилин.

2. Експериментатори визначають артеріальний тиск (один експериментатор) та ЧСС (другий експериментатор) (манжетка тонометра після вимірювання не знімається). Дані Занести в таблицю.

3. Досліджувані виконують розминку протягом трьох хвилин.

4. Досліджувані виконують біг на місці в максимальному темпі протягом 15 с (або роботу на велоергометрі).

5. Відразу після навантаження включається секундомір для вимірювання інтервалів відновлення (секундомір не виключається до закінчення обстеження).

6. Досліджуваний сідає на місце.

7. Експериментатори відразу підраховують ЧСС (за 10 с) та артеріальний тиск (перша хвилина відновлення). Дані занести в таблицю.

8. На третій хвилині відновлення знову підраховують ЧСС (за 10 с) та артеріальний тиск. Дані занести в таблицю.

9. На п’ятій хвилині відновлення знову підраховують ЧСС (за 10 с) та артеріальний тиск. Дані занести в таблицю.

10. Підраховують відсоток зрушення ЧСС, систолічного, діастолічного та пульсового тиску на першій хвилині відновлення. Дані занести в таблицю.

Результати отриманих даних занести в таблицю.

	Показники	Показники у стані спокою	Відновлювальний період (хв)	% зрушення
Студент № 1	ЧСС 10''
САТ мм рт ст
ДАТ, мм рт ст
ПТ, мм рт ст
Студент № 2	ЧСС 10''
САТ мм рт ст
ДАТ, мм рт ст
ПТ, мм рт ст

План аналізу експериментальних даних

1. Порівняти отримані показники у студента №1 і № 2 між собою.

2. Проаналізувати фізіологічні показники у стані відносного спокою (порівняти їх з нормами).

3. Проаналізувати дані першої хвилини відновлення. Звернути увагу на на правленість змін, абсолютну величину показника, відсоток зрушень.

4. Проаналізувати дані третьої та п’ятої хвилин відновлення з точки зору швидкості та синхронності відновлення.

5. Зробити заключні висновки: 1) про вплив роботи максимальної анаеробної потужності на систему кровообігу незалежно від тренованості спортсмена; 2) про процеси відновлення залежно від тренованості спортсмена.

АНАЛІЗ

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИСНОВОК:_________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата добавления: 2015-10-29