Лабораторна робота 2,12

Магні́тна інду́кція — векторна фізична величина, основна харакеристика величини і напрямку магнітного поля. Вектор магнітної індукції зазвичай позначають латинською літерою .

У системі СГС магнітна індукція поля вимірюється в гаусах (Гс), в системі СІ — в теслах (Тл).

Напру́женість магні́тного поля — векторна характеристика, яка визначає величину й напрям магнітного поля в даній точці в даний час.

Позначається зазвичай латинською літерою , вимірюється в ерстедах у системі СГСМ і ампер-витках на метр (А·в/м) у системі СІ.

М. поділяються на три основних класи:

· діамагнетики,

· парамагнетики,

· феромагнетики.

Діамагнетики ослаблюють зовнішнє магнітне поле своїми наведеними магнітними моментами атомів, які протилежні до зовнішнього поля.

Розрізняють діамагнетики “класичні” (Ne, Cu, органічні сполуки), аномальні (Bi, Ga, графіт), надпровідні (Hg та інші при температурі нижче критичної).

Парамагнетики підсилюють зовнішнє магнітне поле за рахунок орієнтації атомарних магнітних моментів уздовж магнітних ліній цього поля. Виділяють нормальніпарамагнетики, наприклад, О₂, Pt, у яких магнітна сприйнятливість обернено пропорційна т-рі, лужні метали та перехідну групу металів.

Феромагнетики мають доменну структуру і значно підсилюють зовнішнє магнітне поле. До них належать Fe, Co, Ni, деякі сплави. Сюди ж відносять антиферомагнетики, феримагнетики, ферити.

Антиферомагнетики – ряд кристалічних речовин, яким властива антипаралельна орієнтація спінів сусідніх кутів ґратки, причому спінові магнітні моменти сусідніх вузлів при абсолютному нулі повністю компенсують один одного і спонтанна намагніченість антиферомагнетиків не виникає. З підвищенням т-ри антипаралельна впорядкованість спінів порушується і намагніченість антиферомагнетику зростає. Приклади антиферомагнетиків: MnO, Cr, MnS, MnF, FeCl₂, FeO, Cr₂O₃, CoO, FeS. У точці Кюрі руйнується спінова впорядкованість і антиферомагнетик стає парамагнетиком. Феримагнетики є нескомпенсованими антиферомагнетиками.

Ве́ктор намагні́ченості або намагні́ченість — характеристика відгуку середовища на прикладене до нього магнітне поле,магнітний момент одиниці об'єму речовини.

Рассмотрим постоянные токи в вакууме.

- теорема о циркуляции вектора :

циркуляция вектора по произвольному контуру равна произведению на алгебраическую сумму токов, охватываемых контуром.

; ток считается положительным, если его направление связано с направлением обхода по контуру правилом правого винта (рис. 44).

Теорема о циркуляции доказывается посредством закона Био-Савара-Лапласа и подтверждается экспериментально.

Явище електромагнітної індукції- полягає у виникненні електричного струму в замкнутому електропровідному контурі при зміні магнітного потоку через площу цього контуру. Такий електричний струм називають індукційним.

1) Магнитное поле замкнуто, оно не имеет начала и конца. Магнитное поле создаётся магнитом. Соотношение между северным (N) и южным (S) полюсами. Магнитое поле способно влиять на проводники по которым движется ток.

2)

Силовыми характеристиками магнитного поля служат напряженность магнитного поля и индукция магнитного поля или магнитная индукция. Связь между этими характеристиками определяется выражением (во вложении..). Формула под номером (2) это векторный закон Био–Савара–Лапласа.

3) Сила действующая со стороны магнитного поля на движущийся в нём заряд, называется силой лоренца. Сила лоренца определяется по формуле: , где B - магнитная индукция (Тл), q - величина заряда (Кл), - скорость заряда (м/с), - угол между направлением тока в проводнике и вектором магнитной индукции.

4) Электричесий ток при размыкании цепи прекрацается. А при замыкакии появляется.

5) Индукция - происходит от слова наведение. Электромагнитная индукциия - величина векторная т.е. имеет направление. Электромагнитной индукцией называют - явление возникновения электрического тока в проводнике, под действием магнитных полей.

Дата добавления: 2015-10-28