Відповідність шкал оцінок якості засвоєння навчального матеріалу

Вводиться з часу затвердження

СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

Організація модульного контролю

При КМС ОНП (кредитно-модульна система організації навчального процесу) важливу роль в оцінюванні успішності студента відіграє модульний контроль.

6.1.1. Кожний заліковий модуль має бути зарахованим. Зарахування залікового модуля відбувається за результатами модульного контролю.

6.1.2. З кожного залікового модуля передбачають один модульний контрольний захід. За результатами модульного контрольного заходу рівень засвоєння студентом навчального матеріалу має бути оцінений за національною шкалою та ECTS. Оцінку, що отримав студент за результатами модульного контрольного заходу, є оцінкою залікового модуля.

6.1.3. Загальна кількість модульних контрольних заходів, що мусить скласти студент з окремої навчальної дисциплін, дорівнює кількості залікових модулів (або ECTS-кредитів, з огляду на відповідність одного залікового модуля одному кредиту) з цієї дисципліни.

6.1.4. Терміни проведення модульних контрольних заходів визначають відповідним графіком, що щороку визначають декани факультетів на підставі діючих робочих навчальних планів.

6.1.5. Студенту зараховують заліковий модуль після складання модульного контрольного заходу за умови виконання усіх видів навчальної роботи з одного модуля, що передбачені програмою навчальної дисципліни.

6.1.6. Результати модульного контролю вносяться лектором в модульно-залікову відомість, порядок ведення якої визначається цим Положенням.

6.1.7. В разі, якщо заліковий модуль не зараховано через отримання незадовільної оцінки, або через відсутність студента на модульному контрольному заході без поважних причин, студентові за згодою деканату дозволяють дві додаткові спроби для перездачі залікового модуля: перша – викладачеві, який здійснював модульний контрольний захід; друга, після невдалої першої спроби, – комісії, що призначається завідувачем відповідної кафедри. Всі перездачі проводять на 10-му тижні кожної четверті.

6.1.8. Перездавати зарахований заліковий модуль з метою підвищення модульної оцінки дозволяється, якщо за стандартом вищої освіти не передбачений іспит.

6.1.9. Модульні контрольні заходи можна проводити у вигляді: модульної контрольної роботи; захисту модульного індивідуального завдання; захисту курсового проекту (роботи); захисту звіту з практики.

Модульна робота є контрольним заходом, який студент складає у присутності викладача в навчальній аудиторії, лабораторії, комп’ютерному класі тощо. Модульну контрольну роботу можна проводити у тестовій, або, як виняток, у традиційній письмовій формі.

Модульне індивідуальне завдання є різновидом самостійної роботи студента, що виконується за індивідуальною темою (варіантом) у відсутності викладача при його консультаціях, а по завершенні складається викладачеві або відповідній комісії. За формою модульні індивідуальні завдання можуть бути розрахунковими, графічними, розрахунково-графічними, мати вигляд реферату, звіту зі студентської науково-дослідної роботи тощо.

6.1.10. Вид та форму модульних контрольних заходів визначають згідно програми відповідної навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль

Особливістю КМС ОНП є відсутність у навчальному плані виділеного сесійного часу для проведення підсумкового контролю з навчальних дисциплін. Тому підсумковий контроль, як правило, не потребує окремих контрольних заходів, а базується на результатах модульного контролю.

6.2.1. Формою підсумкового контролю навчальних дисциплін може бути диференційований залік чи іспит.

6.2.2. Кількість диференційованих заліків з навчальної дисципліни визначають тривалістю її вивчення, що передбачена навчальним планом.

Диференційовані заліки з навчальної дисципліни проводять:

- по закінченні останньої четверті вивчення дисципліни;

- після кожної парної четверті, якщо дисципліну вивчають протягом кількох четвертей.

6.2.3. Для отримання диференційованого заліку студент має скласти усі без винятку залікові модулі відповідної дисципліни, що призначають на семестр, в якому проводять диференційований залік.

6.2.4. Диференційований залік викладач проставляє за результатами складання залікових модулів, то не передбачає проведення додаткових контрольних заходів і присутності студента.

6.2.5. Оцінку диференційованого заліку визначають як середнє арифметичне оцінок з усіх залікових модулів цієї дисципліни, що припадають на півріччя, в якому проводять диференційований залік (див. п. 6.2.3.), з округленням до найближчого цілого числа, наприклад (див.табл.6.1.).

6.2.6. Для дисциплін, з яких передбачений модуль на виконання курсового проекту (роботи), оцінку диференційованого заліку визначають без урахування оцінки зазначеного модуля.

Курсовий проект (роботу) оцінюють окремо і результати проставляють у відомість здачі курсових проектів (робіт).

6.2.7. Підсумкову оцінку з навчальної дисципліни, що вносять в Додаток до диплома, визначають як середнє арифметичне оцінок усіх залікових модулів цієї дисципліни за винятком оцінки курсового проекту (роботи), що проставляють окремо.

6.2.8. Оцінку диференційованого заліку або курсового проекту (роботи) вносить лектор до модульно-залікової відомості, порядок ведення якої визначений у п.6.4. Положення.

6.2.9. По закінчені вивчення навчальної дисципліни за умов отримання з неї усіх передбачених програмою диференційованих заліків студенту одноразово надають змогу за власним бажанням підвищити підсумкову оцінку з відповідної дисципліни шляхом складання іспиту.

Про свій намір складати іспит з дисципліни студент повинен повідомити лектора до початку 10-го тижня четверті, в якій завершують вивчення дисципліни.

За наявності студентів, які мають намір складати іспит, лектор зобов’язаний провести його протягом 10-го тижня останньої четверті вивчення дисципліни. Складають іспит, як правило, в призначений лектором час, що передбачений для відповідної дисципліни розкладом занять.

6.2.10. Іспит повинен охоплювати навчальний матеріал усієї дисципліни, і складають його студенти тільки у письмовій формі.

6.2.11. Оцінку за іспит вносить викладач (лектор) який проводив іспит в модульно-залікову відомість, порядок проведення якої визначений у п.6.4. Положення.

6.2.12. Оцінку за іспит вважають остаточною і вносять у Додаток до диплома, навіть якщо вона менша за підсумкову оцінку, що визначена згідно п.6.2.7.

6.2.13. У разі отримання на іспиті незадовільної оцінки студенту за згодою деканату дозволяють дві додаткові спроби для перездачі: перша – викладачеві, який викладав матеріал і проводив іспит; друга, за умови невдалої першої спроби, – комісії, що створена завідувачем відповідної кафедри. Перездача заборгованості здійснюється за розкладом та процедурою, що визначається кафедрою, протягом наступної четверті, а для дисциплін, що завершуються в даній четверті протягом двох тижнів наступної четверті навчального року.

6.2.14. Перескладання іспиту з метою підвищення отриманої позитивної оцінки не дозволяється.

6.2.15. Порядок оцінювання практики здійснюється після закінчення практики. Студенти звітують про виконання програми та індивідуальних завдань, як правило, у формі письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником практики від установи, підприємства. Цей звіт разом із іншими документами (щоденником проходження практики, характеристикою від керівника практики в установі, на підприємстві тощо) подається студентом на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

Залік за результатами практики приймається у студентів в останні дні її проходження комісією в установах, на підприємствах або у вищому навчальному закладі протягом перших десяти днів нового семестру. Студент, який отримав від комісії негативну оцінку з практики, відраховується з вищого навчального закладу.

Шкала оцінювання успішності

6.3.1. Рівень сформованості знань, вмінь та навичок студента з окремих залікових модулів, навчальних дисциплін, практик тощо оцінюють за національною чотирибальною шкалою та шкалою оцінок ECTS.

6.3.2. Перерахунок оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS здійснюють згідно табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Відповідність шкал оцінок якості засвоєння навчального матеріалу

Оцінка ECTS	Визначення	Середньовиважений бал за національною шкалою	Оцінка за національною шкалою
А	Відмінно		відмінно
В	Дуже добре	4,5 … 4,99
С	Добре	4 … 4,49	добре
D	Цілком задовільно	3,5 … 3,99
E	Задовільно (мінімальний рівень)	3 …3,49	задовільно
FX	Незадовільно з можливістю перездачі	2,5 … 2,99	незадовільно
F	Незадовільно з повторним вивченням	2 … 2,49

Підсумкову оцінку визначають комплексно середньозваженим балом (СБ) результатів усіх модульних контролів за формулою:

СБ = , бали

де, n – загальна кількість модулів за видами занять, що формують склад навчальної дисципліни;

Бі – бал за і-й модуль за національною шкалою;

Ті – час засвоєння і-го модуля (аудиторне навантаження та самостійна робота);

Т – загальний обсяг дисципліни за навчальним планом.

Наприклад, дисципліну загальним обсягом 180 годин викладають один семестр (дві четверті) із чотирма модульними контролями. Обсяг модулів (час на засвоєння відповідно до програми дисципліни) 36, 36, 54 та 54 години. Студент за результатами модульних контролів отримав 4, 3, 5 і 3 бали. Середньовиважений бал становить:

СБ =	(4×36)+ (3×36)+ (5×54)+ (3×54)+	= 3,8

Таким чином, студент одержує підсумкову оцінку «добре» за національною шкалою, та оцінку «D» за шкалою ECTS.

При оцінці «2» з будь-якого модуля автоматично проставлять (незалежно від інших оцінок) підсумкову оцінку «незадовільно».

Студента, який отримав з будь – якого модуля 2 бали, допускають до здачі заборгованості в установленому порядку, якщо середньовиважений бал становить більше 2,49. якщо середньовиважений підсумковий бал менший, то студента допускають до здачі модулів тільки після повторного вивчення дисципліни.

Дата добавления: 2015-10-23