Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Доповідна записка

Читайте также:
  1. I. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  2. II. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА
  3. IV. Личные документы. Заявление и доверенность, объяснительная записка и расписка.
  4. БЛАГОДАРСТВЕННАЯ ЗАПИСКА
  5. ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
  6. ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
  7. Докладная записка Чердынского районного отделения ОГПУ полномочному представителю ОГПУ по Уралу о продовольственном обеспечении кулацкой ссылки

Доповідна записка - це документ, адресований керівникові структурного підрозділу, установи, вищої організації, у якому викладається інформація про факти, події, ситуацію, що склалася, виконану роботу тощо, а також наводяться свої висновки й пропозиції.

 

Укладається з власної ініціативи або ж за вказівкою керівника.

 

Доповідна записка складається з таких реквізитів:

 

1. Назва структурного підрозділу, звідки надійшов документ (розміщується вгорі зліва).

 

2. Адресат (посада, установа, прізвище, ініціали, розміщується вгорі праворуч).

 

3. Назва документа.

 

4. Дата.

 

5. Номер.

 

6. Заголовок (Про…).

 

7. Текст.

 

8. Посада адресанта.

 

9. Підпис, ініціали, прізвище адресанта.

 

Деякі реквізити в доповідних записках як внутрішніх документах досить часто не пишуться (структурний підрозділ, звідки надійшов документ, номер, заголовок).

 

5. Протокол, види

Протокол – документ, що фіксує хід обговорення питань і прийняття рішень на зборах, засіданнях, нарадах (Додаток 13).

 

Комерційні підприємства складають протоколи засідань Ради директорів (засновників), протоколи загальних зборів акціонерів тощо.

 

Протокол веде секретар, конспектуючи, стенографуючи або записуючи на диктофон виступи учасників засідання.

 

Протоколи бувають трьох видів:

 

¨ короткі – записують питання, які обговорюють (порядок денний), прізвища доповідачів і виступаючих в обговоренні, а також прийняті рішення;

 

¨ повні – містять, крім порядку денного й прийнятих рішень, короткий запис виступів;

 

¨ стенографічні – весь хід засідання записують дослівно.

 

У тих випадках, коли текст доповіді додають, виступ не записують, а після прізвища доповідача вказують: «Текст доповіді додається».

 

Реквізити протоколу:

 

- назва виду документа (ПРОТОКОЛ);

 

- дата засідання;

 

- індекс (номер);

 

- місце засідання;

 

- гриф затвердження (якщо протокол підлягає затвердженню);

 

- заголовок до тексту;

 

- вступна частина тексту (склад присутніх, порядок денний);

 

- текст;

 

- особистий підпис голови;

 

- особистий підпис секретаря.

 

Вимоги щодо оформлення протоколу

 

Протокол оформлюють на загальних бланках формату А4.

 

Датою протоколу є дата засідання.

 

Протоколи нумерують у межах календарного року.

 

Текст протоколу складають із двох частин: вступної та основної.

 

Вступна частина має постійну інформацію (голова, секретар, присутні) та змінну (ініціали та прізвища голови, секретаря, присутніх).

 

¨ Слова: «Голова», «Секретар», «Присутні» пишуть від лівого поля.

 

¨ Прізвища присутніх і запрошених пишуть за абеткою. Якщо їх число перевищує 15, до протоколу додають список присутніх, а у вступній частині протоколу вказують загальну кількість: «Були присутні 130 чоловік».

 

¨ Вступну частину протоколу закінчують порядком денним. Слова «Порядок денний» друкують від лівого поля. Кожний пункт порядку денного нумерують і записують з нового рядка. Найбільш важливі питання ставлять першими.

 

Основну частину тексту протоколу складають із розділів, які відповідають пунктам порядку денного.



 

¨ Текст кожного розділу будують за схемою:

 

СЛУХАЛИ:

 

ВИСТУПИЛИ:

 

УХВАЛИЛИ (ВИРІШИЛИ):

 

¨ Після двокрапки з абзацу пишуть прізвища й ініціали виступаючих; через тире – короткий виклад тексту виступу.

 

¨ Протокол, складений у ході засідання, редагують, при наявності стенограми – розшифровують і друкують. Підписують його голова та секретар або стенографістка (якщо засідання стенографують).

 

6. Доручення, види

Доручення — письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

 

Доручення видаються на розпорядження майном, отримання грошових і матеріальних цінностей. Вони поділяються на особисті та офіційні.

 

Особисті доручення видаються окремими особами, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.). Обов'язковою умовою правомірності особистого доручення є наявність підпису службової особи й печатка установи, підприємства, що засвідчує підпис довірителя (доручення, які видаються студентам, можуть засвідчуватись навчальним закладом).

Загрузка...

 

Засвідчення підпису довірителя (дата засвідчення, посада, підпис, ініціали й прізвище особи, яка засвідчила доручення, печатка) здійснюється за місцем роботи чи проживання довірителя (ЖЕК) або в нотаріальній конторі.

 

В офіційному дорученні обов'язково зазначаються (реквізити):

Назва організації, яка видає доручення.

Номер доручення й дата видання.

Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видано доручення.

Назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні цінності.

Перелік цінностей із вказівкою на їх кількість і суму.

Строк дії доручення.

Зразок підпису особи, якій видано доручення.

Назва документа, що посвідчує особу отримувача цінностей (паспорт, посвідчення).

Підписи службових осіб, які видали доручення.

Печатка організації, що видала доручення.

 

Офіційні доручення можуть бути разовими, спеціальними й загальними.

Разові видаються на виконання одноразової дії (отримання товарно-матеріальних цінностей, одержання заробітної платні, пенсії, стипендії, поштового переказу).

Спеціальні — на здійснення приватною чи службовою особою однотипних дій (представництво в органах суду, виконання банківських операцій у межах певного терміну).

Загальні — на виконання широких повноважень (отримання документів, ведення справи в усіх судових, арбітражних і адміністративних установах з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві; укладання угод, одержання майна тощо).

 

Для багатьох доручень є друковані бланки, куди від руки вписують прізвище, ім'я та по батькові того, кому доручається, що саме, де треба одержати, та завіряють підписом і круглою печаткою. Завіряється також підпис особи, на ім'я якої написано доручення.

 

Завірені нотаріально доручення можна передавати телеграмою. Телеграма-доручення складається з тексту доручення, який може бути відповідно скорочений, та посвідчуваль-ного напису з підписом нотаріуса й печаткою нотаріальної контори. Підпис нотаріуса засвідчується органом зв'язку, через який передається телеграма-доручення. Таке доручення має силу оригіналу.

 

Текст особистого доручення містить, як правило, такі дані:

 

1. Прізвище, ім'я, по батькові довірителя (повністю).

 

2. Прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається доручення, дані документа, що посвідчує особу.

 

3. Дії, обов'язки, права довіреної особи, її повноваження.

 

4. Термін дії доручення.

 

Текст генерального (спеціального) доручення складається з таких частин:

 

1. Місце, число, місяць, рік укладання документа (літерами й без скорочень).

 

2. Прізвище, ім'я, по батькові довірителя (повністю). Якщо довірителем виступає установа, то вказується посада, прізвище, ім'я, по батькові, назва установи, закладу довірителя або назва установи-довірителя.

 

3. Домашня адреса довірителя (адреса установи).

 

4. Прізвище, ім'я, по батькові (повністю), дані документа, що посвідчує особу, якій видається доручення.

 

5. Дії, обов'язки, права довіреної особи, її повноваження.

 

6. Термін дії доручення (словами).

 

Крім засвідчення (дата засвідчення вказується ліворуч літерами) за необхідності вказується:

 

1. Запис про стягнення державного мита чи гербового збору.

 

2. Номер, під яким зареєстровано генеральне доручення.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Документація з кадрово-контрактних питань | Етика службового листування. | Українська термінологія у професійному спілкуванні | Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціалізована термінологія | Рекомендаційний лист | Презентація, види |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату| Протокол, витяг з протоколу

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.088 сек.)