Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Технологічна підготовка виробництва

Читайте также:
  1. Зародження українського радянського кінематографу в Україні. Центри кіновиробництва. Творчість О. Довженка.
  2. Конструкторська підготовка виробництва
  3. Підготовка до підсумкового контролю знань та правила модульно-рейтингово оцінювання знань
  4. Підготовка добового наряду до несення служби.
  5. Підготовка кадрового резерву
  6. Підготовка наукової статті
  7. Підготовка установчих документів підприємства

Технологічна підготовка виробництва на вагоноремонтних підприємствах тісно пов'язана з конструкторською й дозволяє не тільки забезпечити високу якість ремонту вагонів, але й досягти найбільш ефективного використання обладнання, технологічного оснащення й виробничих площ, а також максимального зниження трудомісткості ремонту, витрати матеріалів, енергії й палива. Така підготовка передбачає, проектування й впровадження прогресивної технології ремонту й виготовлення виробів; контроль технологічності креслень на виготовлені й ті вироби, що ремонтуються; вивчення причин, ступеня й характеру зношування й пошкодження деталей, що ремонтуються; вибір способу відновлення зношених поверхонь; конструювання, виготовлення й налагодження спеціальних інструментів і пристроїв; розробку на основі передового досвіду новаторів виробництва прогресивних норм використання різних виробничих ресурсів; проектування й впровадження раціональних методів технічного контролю.

Проектування технологічного процесу виготовлення або ремонту деталей і складання вузлів є одним з найважливіших етапів технічної підготовки виробництва. При цьому необхідно забезпечити виготовлення або ремонт деталей, а також комплектування й складання вузлів відповідно до заданої точності при мінімально можливій у даних умовах собівартості й найбільш ефективному використанні капітальних вкладів і виробничих фондів. Складність цього завдання полягає в тому, що процеси виготовлення й ремонту залежать від багатьох факторів: від типу вагона й конструкції його деталей (форма й розміри); від матеріалу виробу; від технічних умов і вимог, пропонованих до окремих деталей, вузлів, агрегатів і вагону в цілому; від характеру й величини зносів або пошкоджень, від заданої програми випуску деталей і вагонів; від техніко-економічних умов виробництва (наявність засобів виробництва, умови кооперування і т.д.). Кожний із цих факторів дуже впливає на вибір типу технологічного процесу й повинен ураховуватися при його проектуванні.

Вибір устаткування для виконання кожної операції розробленого процесу проводять на основі даних з паспортів і технічних характеристик. При цьому необхідно використати обладнання, що випускається заводами України. Обраний верстат повинен забезпечувати виконання всіх вимог по кресленнях і технічних умовах на обробку деталі відносно точності розмірів і якості обробки при найменших витратах часу на обробку, мінімальної собівартості виготовлення виробу й найбільш швидкої окупаємості витрат на придбання верстата.

Найважливішим етапом проектування технологічного процесу, що впливає на рівень продуктивності праці, собівартість і якість виробу, є вибір способу обробки й послідовності виконання технологічних операцій. Встановлюючи послідовність операцій, рекомендується виходити з наступних загальних положень:



обробку деталі починати з тих поверхонь, які приймаються за базу для наступних операцій;

після обробки базових поверхонь у першу чергу обробити ті поверхні, де буде зніматися найбільший припуск. При обробці цих поверхонь виникають максимальні зусилля різання, а отже, потрібні й більші зусилля затискання деталі, які могли б викликати деформацію вже оброблених точних поверхонь;

у першу чергу прагнути обробляти ті поверхні деталей, де можуть бути дефекти в заготівках (раковини, неметалічні включення й ін.);

послідовність інших операцій встановлювати залежно від заданої по кресленню точності й чистоти обробки. Найбільш точні й чисті поверхні повинні оброблятися в останню чергу.

Вибравши способи й послідовність обробки поверхонь деталі, приступають до розробки маршрутної технології.

Після того як оберуть варіант маршрутної технології, приступають до поопераційної розробки технологічного процесу. Кожну з операцій розмежовують на переходи, проходи, розраховують операційні припуски, уточнюють тип і модель обладнання, на якому буде виконуватися операція. Потім вибирають конструкцію застосовуваних пристроїв, ріжучого, вимірювального й допоміжного інструмента, розраховують режими обробки, технічну норму часу на виконання операції, норму витрати матеріалів.

Загрузка...

При проектуванні технологічних процесів складання можна керуватися наступними умовами:

загальне складання починати з установки на складальному стенді або конвеєрі основної базової деталі;

змонтовані спочатку деталі не повинні заважати установленню наступних, попередні операції не повинні ускладнювати виконання наступних;

у першу чергу встановлюють вузли й деталі, що виконують найбільш відповідальні функції в роботі вузла;

при наявності декількох паралельних розмірних ланцюгів у вузлі складання варто починати з установки тих деталей, розміри яких входять у більшу кількість розмірних ланцюгів;

умови праці робітника повинні бути найкращими з погляду зручності підходу до місця складання, зручності пози при виконанні операцій, найкращої освітленості й зручності положення інструмента;

забезпечити високу продуктивність праці робітників за рахунок механізації й автоматизації трудомістких робіт;

звести до мінімуму приганяльні й ремонтні операції на робочих місцях, особливо на потокових лініях складання вузлів і агрегатів; по закінченні проектування технологічного процесу проаналізувати всі розроблені операції й переходи з погляду забезпечення повної безпеки праці.

Після розподілення процесу на операції й визначення послідовності складання необхідно встановити вид і форму організації складального процесу, що забезпечують найбільшу продуктивність праці й найменшу собівартість складання. В умовах потокового виробництва вибирають структуру й розраховують основні параметри потокової лінії ремонтно-складальних робіт, визначають потребу в обладнанні й транспортних засобах, складають графіки зборки й проводять нормування операцій процесу.

Процес, що проектується, повинен забезпечити приріст випуску продукції при найменших витратах праці й матеріалів, підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості й собівартості виробів і поліпшення якості продукції, що випускається.

Розробка технологічних процесів на виготовлення або відновлення деталей, складання окремих вузлів і вагона в цілому завершується оформленням технологічної документації, якою керуються у виробництві. Відступи від вказівок технологічної документації без особливого дозволу заборонені й розглядаються як порушення технологічної дисципліни.

Технологічна документація є основним документом, яким керуються при підготовці виробництва, розрахунках потреби в матеріалах, обладнанні, робочій силі, а також при плануванні виробництва.

Зміст і форма технологічної документації залежать від типу виробництва. Найбільш повно технологічна документація розробляється в крупносерійному і масовому виробництвах.

Основними технологічними документами є: технологічні карти різних процесів; ескізи технологічних налагоджень по операціям і переходам; креслення пристроїв і спеціального ріжучого, допоміжного й вимірювального інструмента; специфікації технологічного оснащення; подетальні й вільні норми витрати матеріалів і інструмента; інструкційні карти по термообробці, нанесенню покриттів і по іншим подібним видам обробки; карти контролю й ін.

Технологічні карти складаються на виготовлення заготівок, відновлення й механічну обробку деталей, складання вузлів і агрегатів вагона.

В умовах крупносерійного й масового виробництва технологічні карти розробляються на кожну деталь по операціям і переходам. Технологічні карти на відновлення й механічну обробку деталей звичайно бувають двох видів: карти технологічного процесу й операційні карти.

Карта технологічного процесу складається на кожну деталь, операційна карта обробки - на кожну операцію.

На операційній карті міститься ескіз, де показані положення й кріплення деталі при обробці, базові й оброблювані поверхні. На ескізі проставляються розміри деталі з допусками, що виходять після обробки на даній операції, і задана чистота обробленої поверхні. Операційна карта містить всі відомості, необхідні для здійснення процесу обробки деталі, а також міжопераційного, контролю із вказуванням способу й засобів обмірювання.

Для складальних процесів і операцій оформляються технологічні карти складання. Слід зазначити, що норми часу й розряди роботи не завжди вказуються в операційних картах. У цьому випадку складаються спеціальні нормувальні карти.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Угловая манипуляция. | ПОРЯДОК ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТЫ | Выполнение лабораторной работы. | Загальні відомості ПРО ВАГОНОРЕМОНТНЕ ВИРОБНИЦТВО | ПОНЯТТЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВ ТА ЇХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА | Загальне уявлення про виробничу структуру заводу | Склад цехів та служб вагоноремонтного заводу | СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ВАГОНОРЕМОНТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ | Основні форми спеціалізації | Основні види кооперування |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Конструкторська підготовка виробництва| Стандартизація та уніфікація у вагоноремонтному виробництві

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.006 сек.)