Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Температура повітря.

Читайте также:
  1. Запыленность и температура газов
  2. Какова допустимая температура эксплуатации наручников, используемых в частной охранной деятельности, обеспечивающая их надлежащее техническое состояние (исправность)?
  3. Механические свойства стали 08Х18Н10 при низких температурах
  4. НАХОЖДЕНИЕ ТЕПЛОФИЗИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА ТЕПЛОНОСИТЕЛЕЙ ПРИ ИХ СРЕДНИХ ТЕМПЕРАТУРАХ
  5. Определение отношения удельных электросопротивлений композитных проводников и меди при комнатной и криогенных температурах
  6. Особенности транспортирования, укладки и уплотнения монолитного бетона при отрицательных температурах наружного воздуха
  7. Отношение микроорганизмов к высоким температурам

1) Як змінюється середня за рік температура повітря з півночі на південь України (табл. 9)? Який чинник кліматоутворення, в основному, зумовив її зміни?

2) Поясніть, чому за середньорічною температурою повітря найхолодніше місце в Україні — гора Говерла (близько 0°С), а найтепліше — місцевість Місхор на Південному березі Криму (+14°С)?

Виявимо закономірності розподілу показників середньої температури повітря по території України в найхолодніший місяць (ним, як правило, є січень), та в найтепліший місяць (частіш за все — липень). Для цього проаналізуємо кліматичну карту атласу та рис. 1:

Розподіл ізотерм у січні по території України.

Розгляньте хід ізотерм у січні:

3) Як змінюється температура повітря в січні по 50° пн. ш. (у напрямку із заходу на схід)?

Яке із наведених нижче пояснень зміни температури повітря в січні із заходу на схід України є правильним:

а) «Східна частина України отримує найменшу кількість сонячної радіації, тому середня температура січня тут становить –8°С, а в Луганську був зареєстрований абсолютний мінімум для всієї України (–42°С)».

б) «На західну частину території України з атлантичними циклонами, що надходять з Ісландського мінімуму, частіше поширюється морське помірне повітря (тому середня температура січня тут –4°С). На схід України його вплив менший, оскільки сюди часто надходить континентальне повітря з Арктичного максимуму (іноді із Сибірського максимуму)».

4) Як змінюються температура повітря в січні з півночі на південь України (між її крайніми точками)?

5) Поясніть причину різниці середньої січневої температури повітря в Передкарпатті (–4°С), у Закарпатті (–2°С) і на вершині гори Говерла (–12°С). Доведіть, що цей чинник діє і в Кримських горах.

Рис. 2. Середня температура повітря над територією України в липні:

Розгляньте хід ізотерм у липні по території України (рис. 2) і доведіть, що на їх розподіл найбільший вплив має радіаційний чинник.

6) Абсолютний максимум температур в Україні (+41°С) зареєстрований у місті Сарата на Одещині. Поясніть, який баричний центр дії атмосфери підсилює вплив радіаційного чинника на температуру повітря в південно-західній частині України?


 

7) Впливом якого чинника зумовлене відхилення липневих ізотерм із північного заходу (+18 ° С) на південний схід України (+23 ° С)? Які атмосферні вихори влітку охолоджують повітря над західною частиною України? Із якого баричного центру дії атмосфери вони надходять, який підтип повітряних мас приносять?

8) У Ялті на рівні моря середня температура повітря в липні становить близько +24°С. Яка температура повітря буде на вершині розташованій поблизу міста гори Ай-Петрі (її абсолютна висота близько 1100 м)? Доведіть, що ця закономірність знаходить підтвердження і в Карпатах.

Різниця між середніми температурами повітря найхолоднішого й найтеплішого місяця на північному заході України становить 22°С (від –4° до +18 ° ), а на сході 30°С (від –8° до +22 ° ). Ці показники свідчать про збільшення континентальності клімату в цьому напрямкові (посилення впливу континентального підтипу повітряних мас).

Атмосферні опади та їх річний хід. Закліматичною картою атласу проаналізуйте хід ізогієт, які характеризують розподіл річної кількості атмосферних опадів по території країни.

1) Чому найбільша кількість опадів випадає у горах — Карпатах (поблизу їх вершин до 1600 мм і більше) і в Кримських (до 1200 мм поблизу вершин на навітряних південно-західних схилах)?

2) Чому в межах рівнинної частини України кількість опадів зменшується з північного заходу на південь від 700—600 мм до 300—350 мм?

Отже, зростання континентальності клімату з північного заходу на південний схід і південь України проявляється не тільки у збільшенні річної амплітуди температур повітря, але й у зменшенні річної кількості атмосферних опадів.

3) Поясніть, чому на низовинних узбережжях морів спостерігається найменша річна кількість атмосферних опадів (знаючи особливості місцевих вітрів).

Існує також певна відмінність у річному ході опадів у різних частинах України. На рівнинах і в Карпатах максимум опадів випадає на початку літа, коли морське помірне повітря стикається тут із тропічним континентальним повітрям. Утворюються атмосферні фронти, які й зумовлюють зливові опади.

Для Кримських гір характерний зимовий максимум опадів (у зв’язку з проходженням тут взимку середземноморських і чорноморських циклонів).

Який із чинників кліматоутворення найбільше впливає на розподіл річної кількості атмосферних опадів по території України?

Коефіцієнт зволоження є важливим кліматичним показником, який зумовлює межі природних зон і підзон. Коефіцієнт зволоження — це відношення кількості опадів за рік до випаровуваності. Випаровуваність — це максимальна кількість вологи, яка могла б випаруватися у цій місцевості.

Визначте коефіцієнт зволоження у Полтаві, якщо середньорічна кількість опадів становить 525 мм, а випаровуваність 720 мм.

Чим більше територія отримує сонячного тепла — тим більша випаровуваність. Тому коефіцієнт зволоження залежить не тільки від кількості атмосферних опадів, але й від кількості тепла. Якщо коефіцієнт зволоження >1 (тобто кількість опадів перевищує випаровуваність), то територія вважається надмірно зволоженою. Надмірне зволоження спостерігається в Карпатах, на заході рівнинної частини України. На півдні та сході України коефіцієнт зволоження 0,6—0,3 (недостатнє), у середній частині, лісостеповій зоні — 0,8—0,6 (дещо недостатнє й нестійке).

Розподіл вітрів переважаючих напрямків залежить від розподілу атмосферного тиску.

Приблизно по лінії Харків — Дніпропетровськ — Кишинів проводять так звану «вісь Воєйкова» (названу за прізвищем видатного вітчизняного кліматолога А. І. Воєйкова). Вона зумовлена розташуванням смуги високого тиску, що тяглася із Сибірського максимуму. Північніше «осі Воєйкова» переважав західний напрям вітрів і циклональний тип погоди, а південніше — східний напрям вітрів й антициклональний тип погоди. Особливо чітко вона проявлялася взимку. Із кінця ХХ ст. вплив «осі Воєйкова» значно зменшився, що зумовлено різким зменшенням впливу Сибірського максимуму та зростанням впливу баричних центрів, які формуються взимку над океанами й морями.

Подумайте, чи вплинуло зменшення впливу «осі Воєйкова» на сучасний клімат території України (особливо взимку), та поширення рослинного покриву?

1. Як змінюються середньорічні показники температури повітря по території України? 2. Як циркуляційний чинник впливає на розподіл температури повітря: а) у січні; б) у липні? 3. Як впливає на розподіл температури повітря підстилаюча поверхня? 4. Закономірності розподілу показників річної кількості атмосферних опадів. 5. Назвіть місця України, у яких зафіксовані абсолютний максимум і мінімум температури повітря, найбільша й найменша кількість атмосферних опадів. 6. Схарактеризуйте зміну коефіцієнта зволоження по території України. 7. До якого кліматичного поясу належить Україна?

1. 8. Чому в горах ізотерми утворюють не лінії, а замкнені фігури? 9. Чому найсильніші вітри бувають у горах? 10. Обґрунтуйте, де в Україні може бути найменша, а де — найбільша хмарність?

11. Доведіть, що коефіцієнт зволоження — це показник, який враховує вплив усіх чинників кліматоутворення. 12. За таблицею додатку 3 порівняйте розподіл кліматичних показників на метеостанціях, розташованих у протилежних частинах України.

Залежність кліматичних показників від широти місцевості

Показники Крайня північна точка України Крайня південна точка України
Географічна широта 52° пн. ш. 44° пн. ш.
Висота Сонця в ополудні: 22.12 (день зимового сонцестояння) 22.06 (день літнього сонцестояння)  
14° 22°
61° 69°
Тривалість світлої частини доби: 22.12 22.06 7,4 години 8,6 години
16,5 години 15,3 години
Тривалість сонячного сяйва (годин за рік)    
Сумарна сонячна радіація (ккал./см2 на рік)    
Середня температура повітря за рік ( ° С) +6,0° +14,0°
Середня температура повітря в липні ( ° С) +18,6° +23,8°
Середня температура повітря в січні ( ° С) -7,6° +4,1°


ЗАНЯТТЯ № 2. ГІДРОГРАФІЧНА СІТКА УКРАЇНИ

 

Мета: сформувати знання про особливості гідрографічної сітки території України;

Обладнання: АПУЕР, карти: “Внутрішні води” й фізична. Роздаткові матеріали.

Література: а) О.М.Маринич, П.Г.Шищенко. Фізична географія України. – К., 2003. – С. 119-146. О.М.Маринич та інші. Фізична географія Української РСР. — К., 1982. — С.56-68. Географія Української РСР (за ред. М.Д.Пістуна). — К., 1982. — С.34-39. АПУЕР. — С.105-106, 59. Л.М.Булава. Внутрішні води (на кафедрі). ГЕУ, т.1. — С.263, 206, 201-202; т.2. — С.165-451.

б) Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. — К., 1986. Малі річки України. — К., 1991.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:

1. На контурну карту нанесіть назви річок та їх притоки за списком, що приводиться нижче. Червоним кольором обведіть басейни основних річок (АПУЕР, С.22-23, 70) Підготуйтеся до їх показу на стінній фізичній карті України.

Басейн Дніпра: ліві притокиДесна з притоками: Снов, Сейм, Остер, Трубіж, Супій,

Сула з Удаєм і Оржицею; Псел з притоками Хорол і Говтва; Ворскла з притоками Коломак і Мерла; Оріль; Самара з притоками Вовча, Мокрі Яли; Конка;

праві притоки: Прип’ять; Тетерів; Ірпінь; Рось; Тясмин; Базавлук; Інгулець із Саксаганью.

Басейн Прип’яті: Турья, Стоход, Стир, Горинь із Случчю, Уборть, Уж.

Басейн Південного Бугу: Синюха, Інгул, Кодима.

Басейн Вісли: Західний Буг, Сан.

Басейн Дністра: ліві: Стрий, Ломниця, Бистриця;

праві: Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч, Смотрич, Мурафа, Кучурган.

Басейн Дунаю: Тиса. Притоки: Уж, Латориця, Боржава, Теребля. Прут з притоками Черемош, Сирет.

Басейн Дону: Сіверський Дінець з притоками Берека, Лугань, Оскол, Айдар, Деркул.

Ріки басейну Азовського моря: Міус, Кальміус, Берда, Молочна, Салгір.

Ріки басейну Чорного моря: Кагальник, Великий Куяльник, Тілігул.

 

 

2. На берегах яких річок розташований кожний із обласних центрів України (назвіть, покажіть).

3. На які групи поділяють річки України: а) за довжиною; б) за водністю.

4. На які групи ще поділяють озера:

а) за походженням улоговин; б) проточністю; в) вмістом поживних речовин? Наведіть їх приклади.

Покажіть на фізичній карті озера і вкажіть походження їх улоговин: Шацькі (Світязь, Пулемецьке, Тур’є, Тухове); Синевір; Сасик, Донузлав, Кундук, Кагул, Ялпуг, Китай, Куяльник, Хаджибей.

4. Покажіть на карті водосховища Дніпровського каскаду, канали “Дніпро-Донбас”, Північнокримський, Дніпро-Інгулець; Сіверський Донець – Донбас; Каховську, Червонознам’янську та Інгулецьку зрошувальні системи.

Практичні завдання:

1) Назвіть показники, якими характеризується річковий стік. За с. 107 АПУЕР виявіть залежність густоти річкової сітки: а) від рельєфу; б) від клімату.

2) За с. 108-109 АПУЕР визначте закономірності розподілу показників середнього багатолітнього стоку.

3) Розкрийте зміст поняття “водний баланс”, запишіть формулу і середні показники водного балансу на території України. На с. 113 АПУЕР і за роздатковими матеріалами виявіть області з різною водністю.

4) Як змінюється гідрохімічний склад річкових вод (АПУЕР, с. 112).

5) За с. 59-61 АПУЕР охарактеризуйте найважливіші гідрогеологічні регіони України (назва; належність до геотектонічних структур і особливості геологічної будови; мінералізація тощо).

Форма звіту: показ об’єктів на карті; усне опитування.

П оходження назв річок (гідронімів)

Буг — від старослов’янського «гнутий, кривий» (має звивисту течію). Західний і Південний Буг названі так за напрямом їх течії. Вони починаються на Подільській височині, недалеко одна від одної.

Ворскла — від сарматсько-аланського «ворс» — «білий» і тюркського «кьол» — « вода, річка». Тобто - «біла вода».

Десна — від старослов’янського «деснъ» (правий, десниця, правий бік). Є припущення про походження від скіфсько-сарматських коренів «дн» і «сно, сне», що означають: «вода, річка».

Дніпро — серед чисельних припущень найбільш достовірне походження від скіфського «дана» (річка) і фракійського «іпр» (глибока). За іншими — від сарматського «дна, дон» (вода, річка) і санскритського «апріс» (західний) — Західна річка. Річка мала й інші назви — давньогрецьку «Борисфен», римську і скіфську — «Данапріс», турецьку «Узу», слов’янську «Славутич».

Дністер (Дністро) — за однією з версій — від скіфсько-сарматського «дон, дана, дна» (вода, річка) та фракійського «істр» (швидкий) або санкритського «астер, аструс» (південний) — південна річка. Раніше річка носила назви «Тірас» (давньогрецька), Данастріс (римська), Турла (турецька), Дністръ (слов’янська).

Дунай — від скіфсько-сарматського «дон, дана, дуна» (вода, річка). Древні греки називали Істром; римляни Данавіусом; слов’яни — Доунавь; німці — Дунау.

Прип’ять — від слов’янського «пятить» (пливти по річці).

Прут — від скіфського «пораута» (бурхлива вода, бурхлива річка, за іншою версією — «брід»).

Салгір — від тюркського «гірська річка». Сіверський Донець — від племені сіверян. Донець — притока Дону.

Продовження заняття №2 АНАЛІЗ РЕЖИМУ ВОДНОГО ЖИВЛЕННЯ і СТОКУ РІЧОК

Мета: сформувати навички аналізу залежності живлення й режиму вод від фізико-географічних чинників

Література: а) Булава Л.М. Методика викладання фізичної географії України. – Вип.2. – Полтава, 1994. О.М.Маринич та інші. Фізична географія Української РСР. — К., 1982. — С.56-68. Географія Української РСР (за ред. М.Д.Пістуна). — К., 1982. — С.34-39. ГЕУ, т.1. — С.263, 206, 201-202; т.2. — С.165-451. б) Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. — К., 1986.

Обладнання: АПУЕР; дидактичні матеріали; настінна карта “Води України”.

Питання для співбесіди, практичні завдання:

1. Якими водами живляться річки України?

2. Ознайомтесь з легендою картосхеми “Структура водного живлення річок”.

Як змінюється структура водного живлення річок у залежності:

◘ від континентальності клімату; ◘ висотної поясності; ◘ від складу гірських порід.

3. Як змінюється по території України частка: снігового, дощового, підземного живлення? Поясніть причини змін (за картосхемою). Як змінюється структура водного живлення річок під впливом антропогенного чинника?

4. Назвіть фази розподілу водного стоку річок упродовж року. На які групи за режимом водного стоку поділяються річки України? (Розгляньте відповідну картосхему роздаткових матеріалів, за Б.Д.Зайковим). Охарактеризуйте кожну групу річок.

 


 

ЗАНЯТТЯ № 3. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ ТЕРИТОРІЇ УКРАїНИ

МЕТА: закріпити навички читання тематичних карт. Встановити закономірності ґрунтового покриву на території України.

ОБЛАДНАННЯ: АПУЕР, карти України: фізична та ґрунтів. Профілі ґрунтів території України: таблиця та роздаткові матеріали, лінійки, прості олівці.

ЛІТЕРАТУРА: а) Фіз. географія Укр. РСР. — К., 1983. — С.69-70, карта-вкладка.

ГЕУ., т.1, карта ґрунтів. б) Природа Укр. ССР. Почвы. — І., 1986.. Атлас почв Украинской ССР. — М., 1979. Почвы Украины и повышение их плодородия. — т.т. 1-2. — К., 1988.

Самостійні завдання (до співбесіди на занятті):

1. Дайте визначення понять: “ґрунт”, “грунтоутворення”, “вертикальна структура ґрунтів”. За якими ознаками проводиться класифікація грунтів?

2. Схарактеризуйте умови утворення грунтів, будову їх профілів:

а) дерново-підзолисті; б) торфово-болотні і торф'яники низинні; в) дернові; г) ясно-сірі і сірі лісові; д) темно-сірі лісові; е) чорноземи типові; ж) чорноземи типові; з)чорноземи звичайні; и) темно-каштанові; к) солонці; л) бурі лісові, дерново-буроземні; м) коричневі.

Примітка: кожен студент готує детальну характеристику одного типу (підтипу ґрунтів, виконує рисунок його вертикального профілю. Під час заняття інші студенти конспектують доповіді.

Практичне завдання 1 (виконується на занятті):

Відкрийте карту “Ґрунти” на С. 116-117 АПУЕР. Ознайомтесь з її легендою. Заслуховуючи виступи колег, знаходьте на карті ареали поширення типів і підтипів ґрунтів, що вказані у самостійному завданні 2.Складіть таблицю “Характеристика ґрунтів України”:

Тип (підтип) ґрунтів Розташування (щодо елементів орографії, геологічних відкладів тощо) Якість грунтів (по замкненій шкалі) – АПУЕР, с.124 Заходи щодо їх меліорації (див. С.121, 122, 123, 126 АПУЕР)
       

Практичне завдання 2 (виконується на занятті):

1. Прослідкуйте закономірності поширення ґрунтового покриву по настінній карті ґрунтів, або карті навчального атласу (виявіть вплив найважливіших чинників ґрунтоутворення) і заповніть пропуски у таблиці:

Чинники ґрунтоутворення Закономірності поширення Приклади
1. Клімат а) зміна теплозабезпечення й коефіцієнту зволоження з півночі на південь а) зміна континентальності На рівнинах – зональний розподіл (з півночі на південь) дерново-підзолисті ® сірі лісові ® чорноземи опідзолені ® …..® чорноземи звичайні ® чорноземи південні ® ….. і каштанові ґрунти (дивись схему роздаткових матеріалів)
На рівнинах – з …… Межі зональних типів ґрунтів відхиляються з ….. на …
2. Рельєф а) зміна температури повітря й кількості опадів з висотою б) місцеві відмінності рельєфу, які зумовлюють різну глибину залягання підземних вод тощо У горах – висотна поясність у розподілі ґрунтів На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти, на схилах гір - бурі лісові ґрунти (буроземи), а на яйлах - лучні й чорноземні ґрунти. У Карпатах - ……..
У межах різних невеликих форм рельєфу розташовані різні види ґрунтів У лісостепу, в межах плоских вододільних рівнин переважають чорноземи типові, на горбистих вододілах і біля правих крутих берегів річок - сірі лісові ґрунти, а на заплавах річок - лучні й болотні ґрунти;
3. Склад гірських порід, (які відрізня-ються водопро-никністю тощо) На різних гірських породах сформувалися різні види ґрунтів На лесоподібних суглинках середньої і південної частини України сформувались більш родючі ґрунти (чорноземи, сірі лісові, темно-каштанові); на пісках - дернові борові, на супісках - малородючі дерново-підзолисті ґрунти (на Поліській низовині, та перших надзаплавних терасах річок); у горах на міцних гірських породах — щебенисті ґрунти
4. Склад рослинності Під різними рослинними угрупованнями, як правило, формуються різні ґрунти Під деревною рослинністю – кислі (…..); Під трав’янистою – нейтральні й лужні (…).
5. Діяльність людини
           

3. Як впливають на ґрунтовий покрив України такі фізико-географічні чинники:

а) клімат; б) склад гірських порід; в) рельєф; г) діяльність людини; д) глибина залягання ґрунтових вод; е) рослинність і діяльність тварин (Дайте відповіді після виконання практич-ного завдання №2).

 

Користуючись картою на С.124 АПУЕР установіть закономірності поширення земель різної якості.


ЗАНЯТТЯ № 4. РОСЛИННИЙ ПОКРИВ ТЕРИТОРІЇ УКРАїНИ

МЕТА: сформувати знання про рослинність, як індикатор властивостей інших компонентів ПТК (на прикладі території України).

ОБЛАДНАННЯ: АПУЕР, карти України: фізична, рослинності. Таблиця: екологічна типологія лісів (Погребняка-Алексеєва). Гербарій.

 

ЛІТЕРАТУРА: а) Фізична географія України /Маринич О.М. та ін. — К., 1982, С.74-82.

АПУЕР, С.127-140. ГЕУ, т.1-2 (ліси, луки, болота). Розширений текст лекцій.

б) Шеляг-Сосонко Ю.Р. та ін. География растительного покрова України. — К., 1982. Природа Украинской ССР. Растительный мир. — К., 1986: 581. 5П77. Редкие и исчезающие растения и животніе Украины. — К., 1988:, Генсирук С.А. Леса Украины. —М., 1975. Рослинність УРСР (Природні луки, 1958; Болота, 1969; Ліси, 1971; Степи…, 1973). Кондратюк Е.Н. География растений Украины.- К., 1961. Гришко-Богменко Б.К. та ін. Головні типи рослинності СРСР та УРСР. — К., 1989. Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, які підлягають охороні / М-во охорони навколишнього природного середовища України, НАН України. Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного; Я. П. Дідух. - [б. м.]: Альтерпрес, 2009. - 448 с. Червона книга України. Рослинний світ / М-во охорони навколишнього природного середовища України, НАН України; ред. Я. П. Дідух. - [б. м.]: Глобалконсалтинг, 2009. - 912 с

Завдання для співбесіди:

1.Чому рослинність називають індикатором властивостей інших компонентів ландшафтів (ПТК)?

2.Назвіть головні типи рослинності території України.

3. Дайте загальну характеристику лісів України. Назвіть найпоширеніші роди і види деревних рослин і охарактеризуйте географічні закономірності розміщення формацій рослинності з їх домінуванням.

4. Поясніть суть побудови лісотипологічної сітки Погребняка-Алексеєва. Охарактеризуйте положення в ній різних асоціацій: борів, суборів, дібров і т.д. Покажіть як впливає різниця зволоженості, трофності, літології порід, теплозабезпеченості на поширення різних формацій та асоціацій лісових фітоценозів.

Практичні завдання:

1. Відкрийте карту “Рослинність” на с.128-129 АПУЕР. Ознайомтесь з її легендою. Користуючись картою охарактеризуйте закономірності поширення кожного типу рослинності.

Тип рослинності Поширення (у якій частині країни переважають; приуроченість до елементів орографії, мезо- і мікроформ рельєфу, гірських порід; залежність від клімату тощо)
1 2
   
     

 

2. Виявіть закономірності розподілу продуктивності лісів лісових ресурсів по території України (АПУЕР, С.131, 132-133).

3. Назвіть типи рослинності степів і закономірності їх поширення (АПУЕР, С.128-129) у залежності від співвідношення тепла і вологи, складу гірських порід. Назвіть приклади пристосування рослин степів.

4. Охарактеризуйте групи лучної рослинності за умовами зростання. Назвіть найбільш характерні види рослин лук кожної групи (С.135-137 АПУЕР).

5. Виявіть закономірності поширення різних типів болотної рослинності (АПУЕР, С.138).

6.Певному рослинному угрупованню, як правило, відповідає певний тип ґрунтів. Доведіть це, порівнюючи відповідні карти атласу й заповніть пропуски у таблиці:

Тип рослинності Тип ґрунтів
Приклад: Луки Лучні, лучно-болотні
Дерново-підзолисті
Дубові ліси (діброви)
Сухі (південні) степи
Коричневі
Букові ліси

ФОРМА ЗВІТУ: письмово виконані завдання; усне опитування.


Г І Г Р О Т О П (зростання зволоженості субстрату)
ТРОФОТОП (зростання родючості субстрату)   Дуже сухі і сухі Свіжі   Вологі Сирі Мокрі Склад гірських порід
    Бори Сосняки лишайникові Сосняки зеленомошні Сосняки орлякові   Сосняки сфагнові   Піски, скелі, щебінь, торф
Б е р е з н я к и   Сосняки чорницево- молінієві   Соснові болота
    Дубово-соснові орлякові    
    Субори   Дубово-соснові ліщинові   Дубово-соснові трав’янисто- чагарикові       Супіски піски з прошар-ками глини
  Дубово-соснові крушинові     Сурамені-довгомош-ники Пухнастоберезові ліси Ч о р н о - в і л ь ш а т н и к и
      Грабово-дубово-соснові ліси    
Сугруд-ки     (на заході України)     Пере-важно легко- суглини сті по- роди
Липово-дубово-соснові ліси (на сході України) Сурамені-зеленомош-ники
Ш и б л я к и           Судіброви крушинові Сурамені-чорничники
        Діброви ліщинові        
Груди   Діброви татарськокленові               Най-більш родючі суглинисті по-роди
Діброви кизилові       Рамені-кисличники      
          Яличники Бучини        
Вершини горбів, схили південної експозиції Верхні частини схилів Вирівняні ділянки; нижні частини схил. Зниження, западини Заболочені ділянки
                                   

Екологічна типологія лісів України (за П.Погребняком, А.Алєксєєвим)


 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 683 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Кафедра географії та краєзнавства| ЗАНЯТТЯ № 5. АНАЛІЗ ЛАНДШАФТНОЇ КАРТИ УКРАЇНИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.025 сек.)