Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Явдоху поїхати на оглядини.

Максим знав, за кого віддавав дочку. Не дуже дерла йому очі вбога

Чіпчина хата й старенька, бідно зодягнена мати. Не так на те Явдоха

Глянула: не так воно вразило її горду пиху. Про самого Чіпку — гріх

слово сказати! Та його хата низенька й тісна, його мати згорблена,

Стара, висушена гіркою нуждою та лихом, розкопирсали хижу, падку на

Розкоші та на прибуток натуру Явдошину.

Як вернулися з оглядин, вона накинулась мокрим рядном на чоловіка.

Максим, добре знаючи її натуру гарячу, воркотливу, вийшов з хати та

Нарошне довго копирсався коло хазяйства. Тоді Явдоха прискіпалась до

Галі:

Ну, так! придбаєш, дочко, свекруху на весь світ... Господи! На ній і

Обличчя людського не знать... Від злості аж скривилася; висохла, як

Суха тараня...

Та то, може, вона вам, мамо, так на перший погляд здалася, — одказує Галя.

Так куди!.. Кинулась Явдоха в жаль та сльози.

Якби знала, моя дитино, таку лиху годину, якби знала, що таке в його

Застану: краще б тебе довіку з непокритою косою водила, ніж таке

Бачити!..

Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною,

Недоступною... «Пані... пані! — шептала Мотря. —1 чого встряв сюди

Чіпка?.. Уже ака мати, така й дочка: яблучко від яблуньки недалеко

Одкотиться... Утопить він свою голову, та й мою разом. Чує й віщує моє

серце...»

Обидві матері були такі, що хоч би й назад, — та вже нічого робити: діло прилюдно було зроблено.

На другу неділю молодих повінчали.

На радощах Максим таке весілля справив, що ще ніхто ніколи й не зазнає.

Цілий тиждень музики грали, ноги не спочивали; варена та запікана

Річкою лилася, а що вже простої, то хоч купайся... Людей найшло

Видимо-невидимо: і прості, й москалі, й Сидір там між ними; і старшина

З писарем, засідатель з своїми далекими родичами-полупанками...

Сказано: нігде пальця просунути ні в хаті, ні надворі. Максим либонь ще

Й станового дожидав, та становий чомусь не приїхав.

Грицько, підстароста, дивувався тому багатству, що так ні ждано, ні

Гадано, припало Чіпці. Його аж заздрість розбирала. Дивувалися й

Завидували Чіпці люди не менше Грицька. «І як-таки за такого ланця та

Вийшла така багачка, як Галя?» Старі діди та баби все те собі на умі

мали, а молодиці нишком поміж себе рахували, що воно таки щось непевне:

Видно, чортяка й тут якогось гедзика вкинув! Та, дивлячись на Галю, що

Сиділа коло Чіпки, як макова квітка, знай перешіптувались та хитали

Головами, моргали бровами... А чоловіки тим часом од Максима по повній

Випивали та примовляли: «Дай же, боже, щоб наші молоді живі та здорові

Були, — у щасті кохалися, у розкоші купалися, до самого віку нічого

Лихого не знали!» — Щоб знай багатіли та спереду горбатіли! — додав


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Со-баки! — гримнув Чіпка на всю хату. Галя на його гостро глянула. | Кинув, — не животіть тоді мені. Поклялися ми так один одному... | Пройняв люб'яче дівоцьке серце. | Хату. Мати тільки бачила, як він овечатам підкладав просяної соломи. | Побиванку теліпатись... | Да ано, брат, так... Только — как же быть-то?.. ты разве с нею — таво? | Сльози, благання, — сказала про все Максимові. Максим хоч і хотів би | Тебе покину... | Знайшов. | То то ще краще. Буде об віщо на перший раз руки зачепити ста й повести |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Верховодило? Ні, мабуть би, прикусила вона язик, зціпивши зуби!| Староста Яків Кабанець, такий удатний до тих приказок. — Беседа

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.005 сек.)