Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Чутно його й шелесту, котре десь далеко-далеко, ген за скількома роками

Читайте также:
  1. Б) Вид валютных операций, связанный с манипулированием сроками расчётов для получения выгоды на разнице курсов валют называется «лидз-энд-легз».
  2. Запомните, баланса между любыми другими игроками не существует.
  3. Лекция 15. Перечни документов со сроками хранения.
  4. Лекция 7. Контроль за сроками исполнения документов.
  5. Одружився, так і похмарило одразу всім. Не було того дня, щоб не чутно

Праці, нужди, всякого горя, малює його думка рожевими квітками надії...

Легко тому за всячину братись, робить він, як віл, без утоми; працює,

Як хазяїн, завжди веселий, покійний.

Так робив Грицько весну й літо. За цілий день випускав косу з рук

Тільки тоді, коли треба було попоїсти та виспатись. І спав він ту

коротеньку літню нічку мертвим сном, яким тільки спить чоловік,

Виморений важкою роботою. А тільки що світова зоря займалася, починав

Жевріти схід сонця, — знову в Грицькових руках звивалась коса, як та

Гадюка, по рівному степу. Хазяїн зглянувся на його щиру працю, похвалив

Його й набавив трохи плату.

Либонь ти, Грицьку, маєш думку городи та села закупити, що так налягаєш на роботу? — казали йому земляки-селяни.

А що? — усміхаючись, питав Грицько. — Чого тут дивиться? Узяв косу — чеши!

Гляди лиш, щоб очкур не урвався, — хто-небудь щипне.

Не бійсь: не твоєї натури! — одкаже Грицько та й знову за косу.

Одначе, як щиро не налягав Грицько, як з мочі не рвався, а прийшлося під осінь лічити заробітки, — тільки сотню й налічив!

Воно й добре, — дума сам собі, — оже все-таки трохи. Що ти з сотнею

Вдієш? Поганенький грунт можна купити, — так же до грунту ще багато

треба. Де ти, об віщо руки зачепиш?.. Хіба на зиму зостатись?»

І справді Грицько зостався. Селяни пішли назад додому, а він потяг далі — до Ростова. На дорозі зу-. стрів він таких, як і сам.

А куди? — завжди питали його подорожні.

До Ростову.

Не ходи до Ростову, ходім до Херсону! — раяв йому один з них.

Чому?

Там малий заробіток, а в Херсоні на кораблях дуже добрий.

Зате ж далі.

На півтижня... То що? Ходім!

Та чи ходімо, то й ходімо, — подумавши, одказав Грицько, та й пішов з людьми.

Прийшли вони в Херсон ще зарані; обійшли город; роздивилися; пішли на

пристань. Лиман перед їх очима — скільки засягнути — лелів; по йому,

Мов великі палаци, ходили судна, берлини, баркаси, плоти, а між ними й

Пароходи снували. Люди на пристані, як черва, ворушилися, бігали, всяку

Всячину виносили, кричали, ґвалтували.

По полтинику од сотні дощок! — кричав хазяїн з плоту. Народ біг туди.

По три семигривеники! — кричав з другого — і народ, як хвиля, кидав цей плот, перебігав до другого.

По карбованцю день! — кричали з судна.

По карбованцю з четвертаком!.. По півтора!

Усяк викрикував свою ціну, усяк бігав, як несамовитий, од одного судна

До другого, де більше давали; од плоту до плоту... Сторгувавшись в

ціні, робітники злазили на плот або на берлину, виймали звідти усячину,

І нерідко, по пояс у воді, виносили на головах дошки, бочонки, качали

На вірьовках сорокові бочки.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 369 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Горіли, налиті сльозами пополам з кров'ю. | Провідати про Хруща, козачого сина, що одних з ним літ, поплентався на | Одну високу могилу?! І нікому вона не скаже, не по-віда, що під нею | Прислухається. Там люди сновигають; там чоловіки бідкаються своїм | Викосив дванадцять копиць сіна. Є чим овечок узиму годувати. Настала | Батогами. Одначе робота ця забрала не всі її думки: дівчина стиха | А-а-а, осоружний... причепа! не дивись, кажу! не дивись! — Та давай його вінком по голові й по виду бити. | Дівчина кинулась, стрепенулася. Чіпка дивиться то на неї, то в той бік, звідкіля вчувся голос. | Звідки, вихопилась та й почимчикувала житами, тільки одежа | Та хай йому цур! Ходімо... а то ще тут по гамалику заробимо. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Чайка кигикала, з купини на купину злітаючи, мов за дітками плакала| Став і Грицько, до одного плоту. За день — мало не три карбованці заробив.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)