Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лабораторна робота 11

Читайте также:
  1. Photoshop. Лабораторная работа №5 Редактирование фотографий.
  2. Батогами. Одначе робота ця забрала не всі її думки: дівчина стиха
  3. Бесіда про Україну. Робота з картою.
  4. Гідравлічна система. Робота насоса на гідравлічну мережу
  5. І. Робота з поштою
  6. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
  7. Лабораторна робота 10

Добір складу будівельного розчину

Мета роботи: ознайомлення з методом добору складу цементно-піщаного будівельного розчину, що призначений для мурування керамічної цегли. Практична оцінка рухливості та розчинної середньої густини та фактичної міцності затверділого будівельного розчину згідно вимог стандартів.

Прилади та обладнання: терези технічні, чаша для затворень, металева лопатка, скляна колба, конус БудЦНДХ, сталевий стрижень, металева посудина місткістю 1000 мл за насадкою; металева двочарункова форма без піддону, цеглина, не проклеєний папір, гідравлічний прес.

Форма звіту: лабораторний журнал.

11.1 Основні положення

Будівельні розчини – це штучні кам’яні матеріали, що одержують в результаті твердіння раціонально підібраних сумішей з неорганічних в’яжучих, дрібного заповнювача (піску) та води. Часто до розчинів додають спеціальні додатки, які прискорюють або уповільнюють твердіння, пластифікатори тощо. До затвердіння суміші цих матеріалів називають розчинними сумішами, після затвердіння – розчинами.

Будівельні розчини характеризуються великим різноманіттям видів і можуть бути класифіковані за групами в залежності від щільності, виду в’яжучого та призначення.

За щільністю у сухому стані розчини поділяють на важкі (з щільністю не менш 1500 кг/м3) та легкі (менше 1500 кг/м3).

За видом в’яжучого розчини поділяють на цементні, виготовлені на портландцементі або його різновидах; вапняні; гіпсові; сметанні, отримані на цементно-вапняному в’яжучому, цементно-глиняному, вапняно-гіпсовому в’яжучому.

За призначенням розчини поділяють на мурувальні, оздоблювальні, спеціальні (гідроізоляційні, акустичні, рентгенозахисні тощо).

Склад розчину призначують і розраховують, виходячи з наступних умов: 1) суміш має бути такою, що легко оброблюється – легко перемішується, транспортується, перекачується по трубах, рівномірно розподіляється тонким шаром по поверхні; 2) розчин до визначеного терміну твердіння має відповідати заданим вимогам щодо міцності та морозостійкості; 3) легкооброблюваність суміші та потрібна якість затверділого розчину мають досягатись при найменших витратах в’яжучого.

Будівельні розчини на відміну від бетонів не містять крупного заповнювача (щебеню або гравію). Отже, розчини – це дрібнозернисті бетони, тому загальні закономірності, які визначають легкоукладність та міцність бетонів, розповсюджуються і на розчини.

Встановлені наступні значення марок розчинів за міцністю при стиску (у кгс/см2): 4, 10, 25, 50, 75, 100, 150, 200, 300. Марки розчинів за морозостійкістю: 15, 25, 35, 50, 100, 150, 200, 300.

Склади низькомарочних розчинів (до 25) призначаються без розрахунку за таблицями довідника. Склади інших розчинів отримують шляхом розрахунку та лабораторного добору.

Співвідношення між в’яжучим та дрібними заповнювачами називають складом розчину, який у загальному вигляді записують В:П, де В – маса або об’єм в’яжучого, П – маса або об’єм дрібного заповнювача (найчастіше – піску). Склад розчину призводять до більш зручного вигляду, де витрати в’яжучого приймають за одиницю, для чого і кількість в’яжучого, і кількість заповнювача ділять на кількість в’яжучого:

Нижче викладається одна з методик розрахунку та добору складу будівельного розчину.

Завдання для розрахунку складу розчину

Потрібно розрахувати та лабораторним шляхом добрати склад будівельного цементно-піщаного розчину, призначеного для виробництва цегляного мурування. При цьому розчин має задовольняти наступним умовам:

1) міцність при стиску після 28 діб витримки має бути:

R= кгс/см2 (задається викладачем побригадно, наприклад, 50, 75, 100, 150 кгс/см2);

2) рухливість розчинної суміші за стандартним приладом (конус БудЦНДЛ) має бути у межах ___ см (наприклад, 5-7 см).

Примітка: Важливо, щоб цей показник був близьким для розчинних сумішей, виготовлених студентами усіх бригад на даному занятті.

Для виготовлення розчину вживаються наступні вихідні матеріали:

в’яжуче – ______________марки ______________;

вода – водопровідна (чиста питна);

дрібний заповнювач – кварцовий пісок (дрібнозернистий, середньозернистий, модуль крупності Мк =­­ ____ (чистий, запилений, забруднений); насипна густина (об’ємна насипна маса) = ____кг/м3).

Для виконання лабораторної роботи необхідно мати (на кожну бригаду) такі матеріали, прилади та приладдя: цемент у ящику, пісок у ящику, воду у колбі, совок, тарільчані ваги з різновагами, металеву чашу для затворень, металеву лопатку для перемішування матеріалів, сталевий стрижень діаметром 10-12 мм, стандартний прилад для визначення рухливості розчинної суміші (конус БудЦНДЛ), посудина для розчинної суміші, стальна циліндрова посудина місткістю 1000 мл з насадкою, роз’ємні сталеві форми без піддона (внутрішній розмір чарунки форми 7,07×7,07×7,07 см), лабораторний ніж, прес для випробувань зразків з зусиллям до 50 т, цеглина керамічна з вологістю не більш 2 % та водопоглинанням 10-15% за масою, газетний папір, штангенциркуль.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 204 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Лабораторна робота 9 | Лабораторна робота 10 | Порядок добору складу бетону | Лабораторна робота 12 | Лабораторна робота 13 | Лабораторна робота 14 | Випробування вуглецевих сталей | Лабораторна робота 16 | Оптичний метод |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Визначення виробничого складу бетону| Розрахунок складу розчину

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)