Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зб8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

(ББ). Д у х 369


 


руть, таким чином, участь у самоусвідомленні, що ві­рить; іншими словами, свідомість, що вірить, нале­жить реальному світові.

Згідно з цими другими відносинами, свідомість, що вірить, з одного боку, має свою реальність у реально­му світі культури і становить його дух та його існу­вання, і це ми вже розглянули; з другого боку, вона стає в опозицію до цієї своєї реальності, вважаючи її за марну, і є процесом її скасування. Цей процес по­лягає не в тому, що якась свідомість дотепно викри­ватиме перекрученість реального світу, бо це проста свідомість, яка зараховує дотепність до марноти, оскі­льки й дотепна свідомість має за свою мету реальний світ. Проте спокійному царству її мислення проти­стоїть реальність як позбавлене духу існування, що його з цієї причини слід подолати якимсь зовнішнім способом. Саме покора служіння й вихвалянь поро­джує — скасувавши чуттєве знання та діяльність — ус­відомлення єдності з сутністю, що існує в собі й для себе, проте не реальної єдності, яку можна спогляда­ти, бо це служіння — неперервний процес породжен­ня чуття єдності, який у теперішньому ніколи не до­сягає цілковито своєї мети. Релігійна громада, щопра­вда, досягає, бо вона є загальним самоусвідомленням, проте для індивідуального самоусвідомлення царство чистого мислення необхідно лишається по той бік його реальності, або, оскільки через відчуження віч­ної сутності ця потойбічність вступає в реальність, його реальність чуттєва, її не осягають на основі уяв­лень; проте одна чуттєва реальність завжди байдужа до іншої чуттєвої реальності, тож потойбічність, та­ким чином, здобуває лише визначеність віддаленості в просторі й часі. Проте поняття, ця реальність духу, присутня в своїх очах, лишається у свідомості, що ві­рить, внутрішнім, яке є всім і впливає на все, але са­ме ніколи не показується.

А в чистому розумінні реальним є тільки поняття, і цей третій аспект віри — бути об'єктом для чистого розуміння — є властивими відносинами, в яких по­стає тут віра. Проте й саме чисте розуміння теж слід розглядати, з одного боку, в собі і для себе, а з друго-


го — у відносинах із реальним світом тією мірою, якою він постає ще в позитивній формі, а с а м е -, як марна свідомість; і, нарешті, з третього — в уже згада­них відносинах із вірою.

Ми вже бачили, чим є це чисте розуміння в собі і для себе; віра — це спокійне чисте усвідомлення духу як сутності, а чисте розуміння — це самоусвідом­лення духу, і тому чисте розуміння знає сутність не як сутність, а як абсолютне Я. Воно наміряється ска­сувати будь-яку іншу незалежність, ніж незалежність самоусвідомлення, байдуже, чи то йдеться про реаль­ну незалежність або таку, що існує в собі, й перетво­рити її на уявлення. Чисте розуміння — це не тільки впевненість самоусвідомленого розуму, що він є всі­єю істиною; воно знає, що є цією істиною.

А проте у формі, в якій постає поняття чистого ро­зуміння, воно ще не реалізоване. Тому як стадія свідо­мості воно постає як щось випадкове, одиничне, а те, що для цієї свідомості становить сутність, — як мета, яку треба реалізувати. Свідомість має тільки намір зробити чисте розуміння універсальним, тобто пере­творити все реальне на поняття, і то на одне поняття для всіх самоусвідомлень. Цей намір чистий, бо його зміст — чисте розуміння, а це розуміння теж чисте, бо його зміст — тільки абсолютне поняття, що ані не має протилежності в об'єкті, ані обмежене в собі. В необмеженому понятті безпосередньо є обидва аспе­кти: все об'єктивне має значення тільки буття-для-себе, самоусвідомлення, а це самоусвідомлення — значення чогось універсального, чисте розуміння має стати власністю всіх самоусвідомлень. Цей другий ас­пект наміру — результат культури тією мірою, якою в культурі зникли як відмінності об'єктивного духу, ча­стини й дані судженнями визначеності його світу, так і відмінності, які поставали як початково визначені природи. Геній, талант, окремі спроможності взагалі належать світові реальності тією мірою, якою цей світ ще скидається на зграю наділених духом індиві­дів, де серед плутанини і взаємного насильства окре­мі індивіди ошукують і поборюють одне одного з приводу сутності реального світу. Щоправда, відмін-


24 — 4-288


370 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу


(ББ). Д у х 371


 


ності наявні в цьому світі не як справжні especes; ін­дивідуальність і не задовольняється самим нереаль­ним предметам, і не має якогось окремого змісту та власних цілей. Радше вона має значення тільки як щось загальноприйнятне і визнане, а саме: як освіче­на, тож відмінність зводиться до більшої чи меншої енергії — кількісної, тобто несуттєвої відмінності. Але це останнє розмаїття й саме зводиться нанівець, бо в цілковитій розірваності свідомості відмінність обер­тається на абсолютно якісну різницю. Те, що тут є ін­шим для Я, — це просто саме Я. В цьому нескінченно­му судженні знищується всяка однобічність і своєрід­ність початкового буття-для-себе; Я знає, що воно як чисте Я є своїм об'єктом, і ця абсолютна тотожність обох аспектів — елемент чистого розуміння. Ось чо­му чисте розуміння — це проста, недиференційована в собі сутність, а також загальний витвір і загаль­ний набуток У цій простій духовній субстанції само­усвідомлення дає собі і зберігає в усіх об'єктах усвідо­млення цієї своєї одиничності, або діяльності, так са­мо як і навпаки, його індивідуальність тут самотото-жна та універсальна. Отже, чисте розуміння — це дух, що звертається до кожної свідомості: будь для са­мої себе такою, якою ви всі є в собі, — розумною.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 121 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | ЗбО Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Зб2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Б. Віра і чисте розуміння |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу| II. Просвітництво

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)