Навчальна мета. Знати:топографо-анатомічні співвідношення (границі, пошарову будову

Знати: топографо-анатомічні співвідношення (границі, пошарову будову, будову фасціально-м’язових футлярів, склад та топографію судинно-нервових пучків, а також їх проекцію на поверхню шкіри) в ділянці колінного суглоба і гомілки; виконання пункції колінного суглоба; показання до накладання шва на нерв і також техніку його виконання.

Вміти: розпізнати топографо-анатомічні співвідношення вказаних діля­нок та застосовувати при виконанні операцій на них; підібрати спеціальні інструменти, виконати пункцію колінного суглоба, накласти шви на нерв.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

1. Назвіть синовіальні сумки та завороти колінного суглоба;

2. Вкажіть стінки підколінної ямки;

3. Намалюйте і позначте схему колатерального кровообігу у ділянці колінного суглоба;

4. Позначте на схемі точки для пункції колінного суглоба;

5. Перечисліть границі гомілки і поділ на ділянки;

6. Намалюйте проекцію судинно-нервових пучків гомілки;

7. Назвіть канали гомілки, їх стінки та вміст;

8. Перечисліть м’язово фасціальні ложа стопи та вкажіть їх вміст.

9. Вкажіть артерії тилу і підошовної поверхні стопи.

10. Повторіть суглоби на стопі, якими кістками вони утворені.

11. Намалюйте схему шва нерва.

Контрольні питання теми:

1. Топографічна анатомія передньої і задньої ділянок коліна: границі, пошарова будова, синовіальні сумки, підколінна ямка, судинно-нервові пучки. Варіанти розгалуження сідничного нерва.

2. Особливості розвитку колатерального кровообігу при перев’язці підколінної артерії.

3. Топографічна анатомія колінного суглоба: форма, капсула, завороти суглобової сумки, зв’язковий апарат. Функціональний замок колінного суглоба як прояв єдності форми і функції.

4. Пункція колінного суглоба: показання, техніка виконання.

5. Передня ділянка гомілки: границі, пошарова будова, канали та їх вміст, хід судинно-нервових пучків та проекція їх на поверхню шкіри.

6. Задня ділянки гомілки: границі, пошарова будова, канали та їх вміст, хід судинно-нервових пучків та проекція їх на поверхню шкіри.

7. Топографічна анатомія підошовної поверхоні стопи: межі, пошарова будова, м’язово-фасціальні ложа та клітковинні простори, хід судинно-нервових пучків, суглоби.

8. Операції невролізу і нейрорафії: показання, техніка виконання.

Обсяг самостійної роботи на занятті.

На таблицях, муляжах, макропрепараті у складі хірургічних бригад:

1) вивчіть топографічну анатомію ділянки колінного суглоба і гомілки.

Виконайте: 2) пункцію колінного суглоба; 3) доступ і перев’язку підколінної та передньої великогомілкової артерій; 4) нейрорафію.

ІНСТРУКЦ1Я

до виконання практичної роботи.

1. Вивчення топографії ділянок на вологому препараті.

А) Задня ділянка колінного суглоба. Клапоть шкіри разом з підшкірною клітковиною відведіть в латеральну сторону. Клапті поверхневої і власної фасцій розведіть в сторони. При цьому з фаціального ложа виділіть елементи судинно-нервового пучка підколінної ямки. Розгляньте взаємне розташування елементів судинно-нервового пучка.

Б) Гомілка. Відведіть почергово шкіру з підшкірною клітковиною та клапті фасції. Відкиньте литковий м’яз разом з п’ятковим сухожилком догори. Виділіть елементи гомілково-підколінного каналу. У латеральному ложі знайдіть верхній малогомілковий канал з його вмістом. Виділіть судинно-нервовий пучок переднього ложа. По медіальному краю гомілково-ступ­не­вого суглоба виділіть судинно-нервові пучки та сухожилки м’язів в ділянці медіального каналу.

2. Пункція суглоба. При максимально розігнутому суглобі пункція про­водиться біля латерального краю надколінника. Голка просувається вниз і досередини між задньою поверхнею надколінника і передньою поверхнею нижнього епіфіза стегна до відчуття провалювання і появи рідини в шприці. Перед проколом шкіри не забудьте знеболити і змістити шкіру, щоб утворений канал мав форму ламаної лінії. Пункція колінного суглоба може проводитися також на рівні середини надколінника з зовнішньої або внутрішньої його сторони.

3. Доступ і перев’язка підколінної та передньої великогомілкової артерії. Проекційну лінію і доступ до підколінної артерії через жоберову ямку і передньої великогомілкової артерії в середній третині виконайте у відповідності до опису у К.І.Кульчицькому стор. 383. Після розтину шкіри, підшкірної клітковини з поверхневою фасцією, власну фасцію судинно-нервового пучка розсічіть по жолобчастому зонду і виділіть судину анатомічними пінцетами з оточуючих тканин. Перев’язку судини виконайте відповідно до попередньої методики.

4. Накладання шва нерва. Після виконання доступу до нерва на 1 см паралельно до проекційної лінії, виконайте зшивання периферичного нерва. Краї нерва витніть строго перпендикулярно до осі лезом бритви, так щоб лінія розтину була ідеально рівною. Кінці нерва з’єднайте атравматичною голкою за допомогою вузлових швів, накладених на епіневрій, без захоплення нервових волокон. При затягуванні швів між кінцями нерва залишається відстань в 1-2 мм. Кількість швів залежить від товщини нервового стовбура (від 3 до 6).

Питання самоконтролю знань

1. Перечисліть, скільки синовіальних закутків має капсула колінного суглоба? Яка сумка сполучається з порожниною суглоба?

2. В які канали може розповсюджуватися гній з підколінної ямки?

1)________ 2)_______ 3)________.

3. Назвіть вміст гомілково-підколінного каналу.

1)________ 2)_______ 3)________.

4. На які основні гілки ділиться сідничний нерв?

1) ________ 2)_______.

5. Які судини входять до складу артеріальної сітки коліна (а), як здійснюється доступ до підколінної артерії (б)?

6. Перечисліть на латинській мові внутрішні зв’язки колінного суглоба:

1) ________ 2)_______.

7. Назвіть на латинській мові канал, в яких проходить малогомілкова судина.

8. Якій артерії відповідає проекційна лінія, що проходить від середини відстані між горбистістю великогомілкової кістки і головкою малогомілкової кістки до середини відстані між кісточками?

10. Перерахуйте, чим обмежений медіальний кісточковий канал?

1) ______ 2) ______ 3) ______.

11. Який м’яз знаходиться в передньому фасціально-м’язовому ложі гомілки?

1) m. tibialis anterior; 2) m. extensor digitorum longus;

3) m. peroneus longus; 4) m. peroneus brevis.

12. Чим обмежений спереду нижній м’язово – малогомілковий канал?

1) довгим згиначем великого пальця;

2) малогомілковою кісткою та заднім великогомілковим м’язом;

3) камбалоподібним м’язом; 4) довгим малогомілковим м’язом.

13. Продовженням якої артерії є a. dorsalis pedis?

1) задньої великогомілкової артерії; 2) малогомілкової артерії;

3) передньої великогомілкової артерії; 4) великогомілкової артерії;

14. Яка кістка не входить до гомілково – стопного суглоба?

1) великогомілкова; 2) малогомілкова; 3) таранна; 4) кубоподібна.

15. Як називається операція накладання шва нерва?

1) невроліз; 2) нейрорафія; 3) нейропластика; 4) турбулізація нерва.

Розв’яжіть ситуаційні задачі.

1. При огляді колінного суглоба після удару відмічається виражена припухлість суглоба, болючість при згинанні, симптом флюктуації. Поставте діагноз та виберіть тактику хірурга.

2. Після поранення передньої ділянки гомілки в середній її третині у хворого виникло відвисання стопи (кінська стопа). Який нерв пошкоджений? Яке втручання показано?

3. В кінці вагітності у породіллі на шкірі нижніх кінцівок з’явилися вузлуваті синюшні утвори. Які анатомічні елементи уражені?

4. Яке приймете рішення, коли при пораненні стегнової артерії не співставляються центральний і периферичний її відрізки?

5. Хворого з глибокою різаною раною передньої поверхні гомілки у верхній її третині, яка ускладнена кровотечею, доставлено в хірургічний стаціонар. Яка судина може бути пошкоджена та яка тактика хірурга?

Методична вказівка для самостійної роботи студента №26*

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ДІЛЯНКИ ГОМІЛКОВО-СТОПНОГО СУГЛОБА І ТИЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ СТОПИ. ОПЕРАЦІЇ НА НЕРВАХ.

Актуальність теми: засвоєння топографоанатомічних співвідношень тканин ділянки гомілково-стопного суглоба і стопи дозволяє лікарю виявити вади і порушення функції нижньої кінцівки при пораненнях, вроджених вадах та облітеруючих захворюваннях судин гомілки і стопи, а також виконувати обґрунтовані доступи до окремих анатомічних елементів та операції, включаючи ампутації.

Навчальна мета.

Знати: топографо-анатомічні співвідношення (межі, пошарову будову, фасціально-кісткові футляри та фіброзно-кісткові канали, м’язи, судинно-нервові пучки, клітковині простори і їх сполучення) ділянок гомілково-стопного суглоба і стопи; принципи виконання операцій на нервах.

Вміти: вміти розпізнати топографо-анатомічні співвідношення вказаних ділянок та застосовувати їх при виконанні операцій на них та нервах.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Дисципліни	Знати	Вміти
Анатомія людини	анатомію кісток, м’язів, сухожилків, судин та нервів ділянки прилеглої до гомілково-стопного суглоба та стопи, кістковий склад, зв’язки, будову суглобових капсул гомілково-стопного суглоба та суглобів стопи	Препарувати м’язи, сухожилки, судини і нерви ділянок гомілково-стопного суглоба і стопи та розпізнати складові елементи суглобів згаданих ділянок.
Оперативна хірургія	Види інструментів та правила користування ними	Користуватися інструментами

Основні питання теми:

1. Топографічна анатомія ділянки гомілково-стопного суглоба: зовнішні орієнтири, поділ на ділянки, пошарова будова, канали та судинно-нервові пучки.

2. Шляхи поширення гнійних процесів.

3. Пошарова будова та судинно-нервові пучки тильної поверхні стопи.

4. Поняття про операції переміщення і пластику нервів.

Матеріали для самоконтролю

1. До яких суглобів за формою належить гомілково-стопний суглоб?

2. Вкажіть місце, де можна пропальпувати пульсацію тильної артерії стопи.

3. Перерахуйте сухожилки, судини і нерви, які можуть пошкодитися при наявності різаної рани в медіальному відділі гомілково-стопного суглоба.

4. Як правильно розкривати глибокі підапоневротичні флегмони в середньому фасціальному ложі підошви стопи?

5. Як визначити проекційні лінії медіальної та латеральної міжм’язових перегородок підошви стопи?

6. Яка сумка розташована між п’ятковим бугром і п’ятковим (ахіловим) сухожилком?

7. Де розташовані медіальна та латеральна підошовні артерії?

8. Між якими шарами міститься глибока підошовна флегмона стопи?

9. Чим кровопостачаються тканини тилу стопи, якщо повністю облітерована тильна артерія, а некрозу не наступило?

Розв’яжіть ситуаційні задачі.

1. Доставлено потерпілого (хлопчика 10 років) з поперечною раною задньомедіальної області гомілково-стопного суглоба, проникаючою до кістки. Обґрунтуйте топографо-анатомічно, які елементи пошкоджені?

2. Через місяць після поранення тилу стопи розвивається порушення зони іннервації глибокого малогомілкового нерва. Чому виникло це ускладнення, яке оперативне втручання показано пацієнту?

3. При пораненні гомілки пошкоджено великогомілковий нерв. Відстань між його кінцями 9 см. Яке рішення Ви приймете?

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. /Під ред. К.І. Кульчицького. - К.: Вища школа, 1994.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. /Под ред. В.В.Кованова. – М.: Медицина, 1985.

3. Оперативная хирургия с топографической анатомией детского возраста /Под ред. Ю.Ф. Исакова, Ю.М.Лопухина. – М.: Медицина, 1989.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

5. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирургии. - М., Медицина, 1988.

5. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій.-Івано-Франківськ,2005.

Додаткова:

1. Григорович К. А. Хирургия нервов. - М., 1969.

2. Заусаев В.Й. Хирургическая анатомия. - М., 1981.

3. Кирпатовский Й. Д. Основы микрохирургической техники. - М., 1979.

4. Кованов В. Хирургическая анатомия нижних конечностей. - М, 1966.

5. Кульчицький К.И. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии. – Киев-Полтава, 1988.

6. Практикум по топографической анатомии и оперативной хирургии. /Под ред. Гудимова. - Минск, 1991.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №27

Тема: ВЕНЕПУНКЦІЯ, ВЕНЕСЕКЦІЯ, ПЕРЕВ'ЯЗКА СУДИНИ

НА ПРОТЯЗІ ТА ТРАХЕОТОМІЯ (ОПЕРАЦІЯ НА ТВАРИНІ

НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ БАЗІ)

Актуальність теми: виконання операцій на тварині в стерильних умо­вах має важливе значення у підготовці майбутнього лікаря, оскільки умови виконання максимально наближені до реальних, де студенти повинні навчитися застосувати знання, одержані з попередніх тем та загальної хірургії, виховувати бережне відношення до живої тканини, що зумовлює успіх операції.

Дата добавления: 2015-07-10