Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Навчальна мета. Знати:способи роз’єднання і з’єднання різних тканин, види швів та лігатури

Читайте также:
  1. ИССЛЕДОВАНИЕ ВОПРОСА ПРЕДШЕСТВУЕТ ЛИ В СУЖДЕНИИ ВКУСА ЧУВСТВО УДОВОЛЬСТВИЯ ОЦЕНКЕ ПРЕДМЕТА. ИЛИ НАОБОРОТ?
  2. Методика определения техники и технологии изготовления музейного предмета.
  3. НАВЧАЛЬНА КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
  4. Навчальна мета
  5. Навчальна мета
  6. Навчальна мета.
  7. Навчальна мета.

Знати: способи роз’єднання і з’єднання різних тканин, види швів та лігатури, які застосовуються при цьому, мету і завдання первинної хірурггіч­ної обробки рани, етапи її виконання і особливості виконання у воєнний час.

Вміти: пошарово роз’єднати тканини, зупинити кровотечу в рані, на­клас­ти шви на різні тканини, виконати первинну хірургічну обробку рани.

 

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Повторіть з матеріалу попереднього заняття види хірургічних інст­ру­ментів, порядок їх розташування на інструментальному столику та пра­вила користування ними.

2. Повторіть з попереднього заняття інструкцію до виконання практик­них навиків, види вузлів та способи їх зав’язування.

3. Складіть послідовний перелік пошарової будови людського тіла.

4. Перечисліть всі способи тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі в рані.

5. Опишіть послідовно всі етапи роз’єднання і з’єднання тканин.

6. Перечисліть вживані в хірургії матеріали для з’єднання тканин.

7. Намалюйте схему і опишіть техніку первинної хірургічної обробки рани.

8. Дайте відповідь на контрольні запитання.

 

Контрольні питання:

1. Загальні закономірності пошарової будови людського тіла.

2. Техніка місцевої інфільтраційної анестезії за Вишневським

3. Правила пошарового роз’єднання тканин. Поняття про лінії Лангет­га.

4. Техніка тимчасової та кінцевої зупинки кровотечі в рані.

5. Класифікація хірургічних швів.

6. Основні принципи пошарового з’єднання тканин.

7. Види швів на м’язи, фасції і шкіру.

8. Мета та завдання первинної хірургічної обробки рани. Показання до її виконання.

9. Етапи первинної хірургічної обробки рани.

10. Поняття про глухі первинні, первинні відстрочені і вторинні шви.

Обсяг самостійної роботи на занятті.

Дві операційні бригади, призначені викладачем, виконують відповідно: 1) роз’єднання і з’єднання тканин, 2) первинну хірургічну обробку ран згід­но інструкції.

Робота буде оцінюватись викладачем при визначенні кінцевого рівня знань.

 

ІНСТРУКЦІЯ

до виконання практичної роботи

1. Підготовка інструментального столика та розкладання Істру­мен­тів на ньому.

Здійснюється операційними сестрами згідно інструкції до першого заняття.

2. Обкладання операційного поля і місцева анестезія за Вишнев­ським.

Члени операційної бригади займіть відповідні місця біля “опера­ційно­го стола”. Операційне поле обкладіть у вигляді прямокутника за допо­мо­гою простирадла і рушників і зафіксуйте по кутах цапками, одно­часно за­хопивши дві сторони. Візьміть шприц у пряму позицію (голкою від себе). Вколіть повернуту доверху зрізом голку і введіть внутрішньошкірно анес­те­тик, утворивши “лимонну шкірку”. Одночасно з подальшим введенням новокаїну у тканини проведіть голку по лінії розтину та в обидві сторони від неї. Далі анестетик введіть пошарово під фасції та у м’язи.

3. Роз’єднання тканин проведіть пошарово, дотримуючись правил користування хірургічним інструментарієм. Хірург на початку розтину фіксуйте шкіру вказівним і великим пальцями лівої руки. Між ними скальпелем перпендикулярно проколіть шкіру, підшкірну клітковину разом з поверхневою фасцією. Після цього лезом скальпеля під кутом 45о виконайте їх розріз. В кінці розтину скальпель виведіть з тканин знову перпендикулярно до поверхні шкіри.

Хірург і І асистент накладіть на тканину кровоспинні затискачі в місцях “кровотечі”. Кінцеву зупинку кровотечі виконайте способом накладання лігатур. При зав’язуванні їх асистент поверніть затискач так, щоб було видно його кінчик. Не захоплюйте лігатурою сам затискач. Затискач плавно зніміть в момент затягування першого вузла, потім зав’яжіть другий вузол. ІІ асистент надлишкові кінці лігатури відріжте ножицями. Зверніть увагу на те, що зупинку кровотечі зручніше робити на протилежній стінці рани.

Хірург і 1 асистент: фасцію підніміть хірургічними пінцетами у вигляді складки поперечно до осі рани. Розріжте складку скальпелем або ножицями. В першому випадку під фасцію введіть жолобуватий зонд і розріжте її скальпелем в положенні “лезо до гори”. В другому - зробіть під фасцією канал закритими ножицями, виведіть їх з отвору, а потім введіть в канал тупий кінець ножиць і розріжте фасцію.

II асистент розведіть краї рани гачками - ранорозширювачами. Хірург зверніть увагу на напрямок пучків м’язових волокон відносно осі рани. При повздовжньому їх напрямку роз’єднайте м’язи тупим способом за допомогою анатомічних пінцетів або затискачів Більрота. При поперечному - розріжте скальпелем.

4. Первинна хірургічна обробка рваної рани виконується в наступній послідовності:

а) туалет шкіри навколо рани: хірург і І асистент накрийте рану марлевою серветкою, а потім тупфером, змоченим фурациліном чи мильним розчином в змийте бруд та кров з шкіри, поголіть волосся від країв до периферії. Обезжирте шкіру навколо рани кулькою змоченою нашатирним спиртом, ефіром чи бензином, а потім обробіть за Філончиковим (йодом, спиртом, йодонатом тощо).

б) обкладіть операційне поле та виконайте місцеве знеболення згідно інструкції до теми №1.

в) зробіть ревізію рани та видаліть сторонні тіла з рани.

г) висічення рани: хірург хірургічним пінцетом захопіть лівою рукою дальній від себе кут рани, а правою рукою за допомогою скальпеля видаліть нежиттєздатні тканини протилежного краю рани на всю її глибину на відстані від 0,5 до 2,0 см від краю. Іншим скальпелем повторіть таке висічен­ня тканин на своїй стороні рани. В ідеалі рана набуде форми “човника”.

д) при потребі розсічіть та висічіть кишені; е) зупиніть кровотечу; є) при потребі рану дренуйте та ушийте.

5. З’єднання тканин проводиться у зворотній до роз’єднання послідовності, починаючи з глибоких тканин, не залишаючи сліпих кишень. Розшаровані м’язи з’єднайте вузловими кетгутовими швами. Розсічені м’я­зи - П-подібними кетгутовими швами або матрацним швом. Власну фас­цію і апоневроз з’єднайте вузловими шовковими швами. При значній товщині підшкірної клітковини на її глибокий шар накладіть окремі кетгу­то­ві шви. Шкіру зашийте вузловими шовковими або фіксуйте скобками Мішеля. Вузлові шви і скобки повинні розміщуватись на віддалі 1 – 1,5 краю рани та один від одного.

 

Питання для самоконтролю знань

1. Перечисліть головні принципи роз’єднання тканин:

1)__________; 2).___________; 3) __________.

2. Чи враховується хід судинно-нервових пучків при роз’єднанні тканин? Так чи ні?

3. Яке ускладнення може виникнути при неправильному роз’єднанні власної фасції?

4. Чи зберігається послідовність при з’єднанні тканин, характерна для їх роз’єднання? Так, ні?

5. Який шовний матеріал переважно використовується при зашиванні:

1) апоневрозу; а) кетгут

2) власної фасції; б) шовк

3) шкіри;

4) м’язів.

6. Яким рухом руки (прямим, зворотнім) просувається голка через тканини при накладанні шва?

7. При зашиванні рани хірург з’єднав м’язи з апоневрозом. Чи правильно накладені шви?

8. На якій відстані від рани містяться місця вколу голки в тканини і виколу з них при накладанні вузлового шва.

9. Яка мета первинної хірургічної обробки рани, які задачі необхідно виконати для її досягнення?

10. Який з наведених моментів свідчить про операцію первинної хірургічної обробки рани:

1) зупинка кровотечі; 2) висічення країв рани; 3) розсічення рани; 4) з’єднання країв рани?

11. З чого Ви почнете первинну хірургічну обробку рани, в разі її сильної кровотечі?

12. Коли застосовуються глухі первинні, первинні відстрочені та вторинні шви?

 

Розв’язання ситуаційних задач:

1. При розтині шкіри хірург використав ножиці. Яку помилку він допустив?

2. Після виконаного розтину шкіри і підшкірної клітковини рана посередині виявилася більш глибокою, ніж біля країв. Яка помилка допущена і що потрібно було зробити щоб не допустити її?

3. З метою зупинки кровотечі в рані хірург на ушкоджену судину наклав затискач Кохера, потім не знімаючи затискача, судину перев’язав. В чому помилка хірурга і як її виправити?

4. Хід м’язових волокон паралельний шкірному розтину. Яким способом слід роз’єднати тканини?

5. При зашиванні рани хірург наклав на м’язи шовкові шви і сильно затягнув вузли. Яка допущена помилка?

6. У хворого глибока рвана рана латеральної поверхні стегна. З моменту поранення минуло 4 год. Виберіть необхідну операцію та перечисліть її етапи.

7. Після висічення країв рани м’яких тканин при первинній хірургічній обробці виявилось, що в рані розірвані м’язи з різною орієнтацією м’язових волокон. В якій послідовності і яким чином виконується висікання тканин в даному випадку?

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Лопухин Ю.М., Молоденков Н.М. Практикум по оперативной хирур­гии.. - М., Медицина, 1988.

2. Оперативна хірургія і топографічна анатомія /Під ред. К.І. Кульчиць­кого. - К.: Вища школа, 1994.

3. Оперативная хирургия и топографическая анатомия под ред. В.В.Ко­ванова. – М.: Медицина, 1985.

4. Островерхов Г.Е., Лубоцкий Д.Н., Бомаш Ю.М. Курс оперативной хирургии и топографической анатомии – М.: Медицина, 1995.

5. Попович Ю.Л., Діамантопуло К.О. Техніка хірургічних операцій. – Івано-Франківськ, 2005.

Додаткова:

1. Вишневський О.В. Місцеве знеболення за методом повзучого інфільтрату.

2. Справочник операционной перевязочной сестры. /Под. ред. Комарова В.Р. - М., 1976.

3. Кочнев О.С. Способы ушивания ран (Учебное пособие) – Л.,1989.

4. Кузин М.И. Раны и раневая инфекция. - М., 1990.

5. Скрипниченко А.Ф. Хирургия. - К., 1984.

6. Степанов П.Ф. Топанатомия фасций и клетчаточных пространств человека. Смоленск, 1980.

 


Методична вказівка для студентів 2 курсу до практичного занят­тя №3

 

Тема: ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ГРУДНОЇ СТІНКИ, МОЛОЧНОЇ

ЗАЛОЗИ, ДІАФРАГМИ, ПЛЕВРИ І ЛЕГЕНЬ. ОПЕРАЦІЇ НА НИХ.

ПЕРВИННА ХІРУРГІЧНА ОБРОБКА РАН ГРУДНОЇ КЛІТКИ.

ДЕФОРМАЦІЇ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ТА ОПЕРАЦІЇ ПРИ НИХ.

 

Актуальність теми. Досконале оволодіння топографічною анатомією грудної клітки дозволяє лікарям проводити ранню діагностику захворю­вань грудної стінки, молочної залози, плеври та легень, (а педіатрам роз­пізнавати деформації), визначити раціональні доступи до них та виконати операції. Травми грудної клітки, особливо, ускладнені пневмотораксом, потребують надання невідкладної долікарської і лікарської допомоги. Пункцію плевральної порожнини при гнійних процесах і пневмотораксі пови­нен вміти виконувати кожен лікар.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 178 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Навчальна мета. | Навчальна мета. | Ушивання рани серця. | Навчальна мета. | Навчальна мета. | Навчальна мета. | Навчальна мета. | Навчальна мета. | Паранефральна блокада. | Навчальна мета. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Навчальна мета| Навчальна мета.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)