Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Іпотечний банк (грец. hуроthеке — застава) — банк, який надає кредита під заставу землі та іншого нерухомого майна.

Читайте также:
  1. IV. Порядок зберігання документів з роботи із сім'ями або особами, яким надається соціальна допомога в ході соціального супроводу
  2. Аккредитация минно-розыскных собак.
  3. АНКЕТА НА ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ КРЕДИТА
  4. Белый дом заставляет местные власти повышать «имиджевые» расходы и отказывает в кредитах
  5. В його похнюпленій голові... — Людський попихач... наймит... Без землі
  6. Виды и формы кредита
  7. Грамотами» управитись, насилу накинули кріпакам землі, котрих вони

Об'єкти застави мають бути приватною власністю і захищатися законом. Основою для надання кредиту (наприклад, фермерові) є умовне передання землі, будинку чи іншої нерухомості як охоронної позики для тимчасового користування. Право власності на об'єкт застави залишається за позичальником, але об'єкт за­стави може бути вилучено кредитором у разі неповернення пози­ки і відсотків у визначений термін.

Для сільськогосподарського сектора, як і для інших секторів економіки, у ринкових умовах визначальними є вартісні показники задіяних факторів виробництва та його результати. Головна

вимога — оцінка реальних витрат виробництва продукції і її вартості за цінами ринку. Виробник має бути зацікавлений у такому співвідношенні витрат і ціни продукції, яке забезпечить йому прибуток.

Значущість факторів виробництва в сільськогосподарському секторі і в економіці загалом є загальноприйнятою у такій по­слідовності: - земля, - праця, - капітал, - технологи, - інформа-ція, - фермерство (підприємництво).

Земля є головним фактором промислового (розміщення об'єктів виробництва — праці й капіталу) і сільськогосподарського (безпосередній об'єкт виробництва сільськогосподарської продукції) розвитку. Земля як капітал самозростає у разі продуктивної віддачі з одиниці площі, тобто підвищення її родючості.

Праця. Приватний власник землі зацікавлений у високопродуктивній і творчій праці — власній і найманих працівників, у зменшенні оплати праці (оскільки це знижує собівартість продукції і збільшує прибуток).

Капітал. Земля є лише об'єктом виробництва сільськогоспо­дарської продукції. Для забезпечення її продуктивної віддачі необ­хідні відповідні капіталовкладення: техніка, насіння, породи ху­доби, добрива, складування та реалізація продукції.

Технологи. Природна родючість землі з часом знижується. її відновлення і підтримання на належному рівні потребує інтенсивних технологій, що неможливо без відповідних капіталовкладень в обробіток землі, проведения сівозмін, підживлення, зрошування та ін.

Інформація. Нині сільськогосподарський сектор немислимий без використання інформації про здобутки в галузі агрономії, зоотехніки, попиту на сільськогосподарську продукцію, ринків збуту, маркетингу, управління та ін.

Фермерство (підприємництво). Приватна власність на землю докорінно змінює форми підприємництва в сільському господарстві.

Досвід ринкових країн переконує, що найбільш виправданими є два напрями підприємизації:

- створення спеціялізованих фермерських господарств, що грунтується на приватній власності на землю;

 

Капітал. Земля є лише об'єктом виробництва сільськогоспо­дарської продукції. Для забезпечення її продуктивної віддачі необ­хідні відповідні капіталовкладення: техніка, насіння, породи ху­доби, добрива, складування та реалізація продукції.

Технологи. Природна родючість землі з часом знижується, її відновлення і підтримання на належному рівні потребує інтенсивних технологій, що неможливо без відповідних капіталовкладень в обробіток землі, проведения сівозмін, підживлення, зрошування та ін.

Інформація. Нині сільськогосподарський сектор немислимий без використання інформації про здобутки в галузі агрономії, зоотехніки, попиту на сільськогосподарську продукцію, ринків збуту, маркетингу, управління та ін.

Фермерство (підприємництво). Приватна власність на землю докорінно змінює форми підприємництва в сільському господарстві.

Досвід ринкових країн переконує, що найбільш виправданими є два напрями підприємизації:

- створення спеціялізованих фермерських господарств, що грунтується на приватній власності на землю;

- кооперування та інтеграція фермерських господарств у більші об 'єднання.

Головний мотив приватизации підприємизації, спеціялізації та об'єднання фермерських господарств — попит на певний вид продукції на ринку та економічна вигода від її виробництва і реалі­зації.

Правові основи ринку землі Згідно зі ст. 14 Конституції Украї­ни право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами і державою. Конституція України (ст. 13, 41) визначає такі принципи його реалізації:

- держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права вла­сності і господарювання (ст. 13);

- ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є недоторкане (ст. 41);

- кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ст. 41).

Закономірність придбання і реалізації права власності на зем­лю юридичними особами передбачена ст. 8 Конституції України, згідно з якою норми Основного Закону є нормами прямої дії із захисту гарантованих законом найвищої юридичної сили прав юридичних осіб на землю.

Суб'єкти права власності. Право придбання земельних ділянок надане юридичним особам України (за винятком тих, які згідно з Указами Президента України не можуть приватизувати земельні ділянки). До них належать:

- юридичні особи України, яким належать приватизовані (відчужені) об'єкти нерухомого майна, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва і законсервовані об'єкти, у тому числі спільні підприємства України без частки державної власності у статут­ному фонді, а також підприємства, які повністю належать зарубіжним інвесторам, а в разі приватизації об'єктів не є незавершеним будівництвом відповідно до законодавства України;

- юридичні особи, у статутному фонді яких відсутня будьяка частка майна державної власності: приватні підприємства, засновані на власності фізичної особи; колективні підприємства, засновані на власності трудового колективу; господарські товариства; підприємства, засновані на власності об'єднанъ громадян;

юридичні особи України, які згідно із законодавством Украї­ни про приватизацію є покупцями розміщених на земельній ділянці приватизованих об'єктів.

Об'єкти права власності. За законодавством України объекта­ми права власності на землю юридичних осіб є земельні ділянки, які не заборонені до передання в колективну чи приватну власність:

- вільні земельні ділянки, призначені для підприємницької діяльності;

- земельні ділянки, які були надані юридичним і фізичним осо­бам для здійснення підприємницької діяльності, не пов'язаної із сільськогосподарським виробництвом;

- земельні ділянки, що перебувають під приватизованими (або приватизуються) об'єктами відповідно до законодавства Украї­ни про велику і малу приватизацію;

- земельні ділянки під об'єктами незавершеного будівництва;

- земельні ділянки під діючими автозаправними станціями, які реалізують паливномастильні матеріяли лише населенню;

- земельні ділянки на окремі об'єкти природнозаповідного фон­ду України;

- невеликі (до 5 га) земельні ділянки лісів, що входять до скла­ду угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермер­ських) господарств;

- невеликі (до 3 га) земельні ділянки водойм і боліт, що вхо­дять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств;

- ділянки на землях запасу. Не підлягають приватизації:

- землі загального користування населених пунктів (площі, вулиці, дороги, пасовища тощо), а також: землі, виділені для розміщення будівель органів державної влади і державної виконавчої влади;

- землі гірничовидобувної промисловості, єдиної енергетичної і космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони;

- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 га) ділянок лісу, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств;

- землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 га) ділянок водойм та боліт, які входять до складу угідь сільськогоспо­дарських підприємств, селянських (фермерських) господарств;

- землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, навчальних госпо­дарств, державних сортовипробувальних станцій, племінних гос­подарств, господарств з вирощування хмелю, лікарських рослин, ефіроолійних, фруктів і винограду.

Отже, назріла потреба формування ринку землі, адже земля — це капітал, який має приносити прибуток. Надійні юридичні заса­ди такого ринку унеможливлять спекулятивні товарно-грошові операції на ньому.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 167 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Макроекономічна структурна перебудова | Стратегія структурних перетворень | Капіталовкладення і реструктуризація основного капіталу, зайнятості та національного продукту | Макроекономічна структурна перебудова |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Реструктуризація доходів населения| Мікроекономічна структурна перебудова

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)